Посттравматический симпатический увеит в детском возрасте (обзор литературы, клинический случай) / Н. Ф. Боброва [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 6. - С. 56-63 MeSH-главная: ОФТАЛЬМИЯ СИМПАТИЧЕСКАЯ -- OPHTHALMIA, SYMPATHETIC (патофизиология, этиология) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Мета – опис клінічних, імунологічних та гістоморфологічних даних дитини з симпатичною офтальмією парного здорового ока після тяжкого проникаючого корнеосклерального поранення з контузійним компонентом. Подано дані клінічного спостереження хлопчика 6,5 років, який отримав тяжке проникне корнеосклеральне поранення правого ока гілкою дерева, у якого через 1,5 місяці після травми розвинулася симпатична офтальмія парного ока. Описано та проаналізовано види лікування, дані клінічних, додаткових інструментальних (включаючи УЗД, спіральну оптичну когерентну томографію – СОКТ), патогістологічного та імунологічного досліджень. Клінічна настороженість і ретельний моніторинг стану не тільки травмованого, а й парного ока, як у безпосередні терміни після травми, так і в віддаленому періоді, дозволять виявити початкові ознаки симпатичного роздратування (світлобоязнь, сльозотеча) і ургентно вжити адекватних заходів щодо їх попередження. Використання сучасних засобів візуалізації, включаючи УЗ-сканування та особливо СОКТ сітківки та зорового нерва, є умовами раннього документування перших ознак СО. Перспективним напрямом подальших досліджень у лікуванні СО є розробка методів, що враховують ланки імунопатогенезу захворювання та мають таргетну спрямованість. Цель – описание клинических, иммунологических и гистоморфологических данных ребенка с симпатической офтальмией парного здорового глаза после тяжелого проникающего корнеосклерального ранения с контузионным компонентом. Представлены данные клинического наблюдения мальчика 6,5 лет, получившего тяжелое проникающее корнеосклеральное ранение правого глаза ветвью дерева, у которого через 1,5 месяца после травмы развилась симпатическая офтальмия парного глаза. Описаны и проанализированы виды лечения, данные клинических, дополнительных инструментальных (включая УЗИ, спиральная оптическая когерентная томография – СОКТ), патогистологического и иммунологического исследований. Клиническая настороженность и тщательный мониторинг состояния не только травмированного, но и четного глаза, как в непосредственные сроки после травмы, так и в отдаленном периоде, позволят выявить начальные признаки симпатического раздражения (светобоязнь, слезотечение) и ургентно принять адекватные меры по их предотвращению. Использование современных средств визуализации, включая УЗ-сканирование и особенно СОКТ сетчатки и зрительного нерва, являются условиями раннего документирования первых признаков СО. Перспективным направлением дальнейших исследований в лечении СО является разработка методов, учитывающих звенья иммунопатогенеза заболевания и имеющих таргетную направленность. Доп.точки доступа: Боброва, Н. Ф. Тронина, С. А. Иваницкая, Е. В. Величко, Л. Н. Артемов, А. В. Богданова, А. В. Свободных экз. нет