Шевченко, Т. О.     Оцінка ефективності стапедопластики в пацієнтів з отосклерозом із використанням різних видів протезів / Т. О. Шевченко, А. Є. Педаченко, І. А. Сребняк // Шпит. хірургія. - 2021. - N 2. - С. 81-86 MeSH-главная: ОТОСКЛЕРОЗ -- OTOSCLEROSIS (хирургия) ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование, стандарты, тенденции) Аннотация: Мета роботи: вивчити функціональні результати стапедопластики з використанням тефлонового і комбінованого титаново­тефлонового протеза у терміни 3, 6 та 12 місяців після операційного втручання у хворих на отосклероз. Роботу проводили у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії. Проведено динамічне обстеження і хірургічне лікування 30 пацієнтів з отосклерозом віком від 28 до 67 років, з них 19 – жінки, 11 – чоловіки. Всім пацієнтам проводили спеціальні методи дослідження: отомікроскопію, тональну порогову аудіометрію, імпедансометрію. Показаннями до хірургічного втручання були скарги на зниження слуху, кондуктивна або змішана приглухуватості з наявністю кістково­повітряного інтервалу в мовному діапазоні частот не менш 20 дБ, нормальний рівень тиску в барабанній порожнині (від ­100 до 50 дПа) за даними імпедансометрії, відсутність реєстрації акустичного рефлексу стремінцевого м’яза при впливі звуків надпорогової гучності: 80 – на усіх зареєстрованих частотах, нормальна прохідність слухової труби, відсутність некомпенсованої соматичної і запальної патології. Хірургічне втручання завжди проводили на вусі, яке гірше чує. Проводили оцінку функціональних результатів лікування впродовж 3–12 місяців після операції. Для порівняння ефективності проведеного лікування пацієнтів (n=30) розподілили на групи залежно від матеріалу використаних стапедіальних протезів: 1 група – 22 пацієнти, яким провели поршневу калібрувальну стапедопластику з використанням тефлонового стапедіального протеза; 2 група – 8 пацієнтів, яким провели поршневу стапедопластику комбінованим титановим протезом. Отже, порівнюючи результати стапедопластики з різними видами стапедіальних протезів за показниками кістково­повітряного інтервалу, ми встановили, що ефективнішим у плані функціональних результатів є використання титанових протезів на відміну від тефлонових. Встановлено, що при використанні титаново­тефлонового протеза при стапедопластиці визначається достовірно виражене зниження порогів слуху на високих частотах (3–8) кГц, що може бути зумовлено меншим діаметром протезу. КПІ після операційного втручання на низьких частотах у пацієнтів, яким був встановлений тефлоновий протез, знаходився в межах 10–20 дБ у всіх пацієнтів. Доведено, що після поршневої стапедо-пластики із використанням тефлонового протеза спостерігається повільне закриття КПІ до 10 дБ через 6 місяців у 78 % хворих після операційного втручання порівняно з раннім післяопераційним періодом. Використання комбінованого тефлонового протеза проявляє кращі результати через 3 місяці після операційного втручання з закриттям КПІ до 10 дб у 96 % пацієнтів зі зменшенням порогів ПП по всьому діапазону частот, але саме у цієї групи хворих результати погіршилися через 12 місяців у 26 % хворих, що ми пов’язуємо із порушенням кровообігу в слизовій оболонці довгого відростка ковадла внаслідок більш щільного контакту металевої частини протеза із лентикулярним паростком. Цель работы: изучить функциональные результаты стапедопластики с использованием тефлонового и комбинированного титаново­тефлонового протеза в сроки 3, 6 и 12 месяцев после оперативного вмешательства у больных отосклерозом. Работа проводилась в отделе микрохирургии уха и отонейрохирургии. Было проведено динамическое обследование и хирургическое лечение 30 пациентов с отосклерозом в возрасте от 28 до 67 лет, из них 19 – женщины, 11 – мужчины. Всем пациентам проводили специальные методы исследования: отомикроскопию, тональную пороговую аудиометрию, импедансометрию. Показаниями к хирургическому вмешательству были жалобы на снижение слуха, выявление кондуктивной или смешанной тугоухости с наличием костно­воздушного интервала в речевом диапазоне частот не менее 20 дБ, нормальный уровень давления в барабанной полости (от ­100 до 50 ГНА) по данным импедансометрии, отсутствие регистрации акустического рефлекса стременной мышцы при воздействии звуков надпороговой громкости:80 – на всех зарегистрированных частотах, нормальная проходимость слуховой трубы, отсутствие некомпенсированной соматической и воспалительной патологии. Хирургическое вмешательство всегда проводили на ухе, которое хуже слышит. Проводилась оценка функциональных результатов лечения в сроки 3–12 месяцев после операции. Для сравнения эффективности проведенного лечения пациенты (n = 30) разделены на группы в зависимости от материала использованных стапедиальних протезов: 1 группа – 22 пациента, которым проведена поршневая калибровочная стапедопластика с использованием тефлонового стапедиального протеза; 2 группа – 8 пациентов, которым проведена поршневая стапедопластика комбинированным титановым протезом. Итак, сравнивая результаты стапедопластики с различными видами стапедиальних протезов по показателям костно­воздушного интервала, мы установили, что более эффективным в плане функциональных результатов является использование титановых протезов в отличие от тефлоновых. Установлено, что при использовании титаново­тефлонового протеза при стапедопластике определяется до-стоверно выраженное снижение порогов слуха на высоких частотах (3–8) кГц, что может быть обусловлено меньшим диаметром протеза. КВИ после оперативного вмешательства на низких частотах у пациентов, которым был установлен тефлоновый протез, находился в пределах 10–20 дБ у всех пациентов. Доказано, что после поршневой стапедопластики с использованием тефлонового протеза наблюдается медленное закрытие КВИ до 10 дБ через 6 месяцев у 78 % больных после оперативного вмешательства по сравнению с ранним послеоперационным периодом. Использование комбинированного тефлонового протеза показывает лучшие результаты через 3 месяца после оперативного вмешательства с закрытием КВИ до 10 дБ у 96 % пациентов с уменьшением порогов ВП по всему диапазону частот, но именно у этой группы больных результаты ухудшились через 12 месяцев у 26 % больных, что мы связываем с нарушением кровообращения в слизистой оболочке длинного отростка наковальни вследствие более плотного контакта металлической части протеза с лентикулярным отростком. Доп.точки доступа: Педаченко, А. Є. Сребняк, І. А. Свободных экз. нет