Experience with the use of HIPEC in advanced serous ovarian cancer after complete and optimal cytoreduction [Text] = Досвід використання HIPEC при запущеному серозному раку яєчника після повної та оптимальної циторедукції / N. P. Tsip [та ін.] // Экспериментальная онкология. - 2021. - Т. 43, № 1. - P67-72. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (хирургия)
ЦИТОРЕДУКЦИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- CYTOREDUCTION SURGICAL PROCEDURES (использование)
ХИМИОТЕРАПИЯ АДЪЮВАНТНАЯ -- CHEMOTHERAPY, ADJUVANT (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Ovarian cancer (OC) is one of the most demanding unresolved issues in oncogynecology. In Ukraine, there are over 3000 new cases of the disease annually. 24.6% of patients die within the first year after diagnosis. It indicates the relevance of developing new and optimizing existing OC treatment programs. Aim: To analyze the short-term results of hyperthermic intraperitoneal chemotherapy (HIPEC) in patients with primary (non-recurrent) advanced serous OC, in comparison with the group of patients after standard cytoreductive surgery (CRS) of high and medium complexity, according to the following indicators: the effect on metabolism, postoperative complications, length of stay in intensive care unit and hospital, timing of adjuvant chemotherapy initiation. Materials and Methods: Cases of 35 patients with advanced serous OC who underwent the treatment at the Oncogynecology Department of the National Cancer Institute from December 2018 to April 2020 were analyzed. For the assessment of surgical procedures volumes, a surgical complexity scoring system was used. HIPEC was performed in 20 patients (57.1%), while 15 patients (42.9%) underwent standard CRS. Results: At the beginning and end of the HIPEC procedure, a shift in acid-base state and the development of hyperthermia were evident. At the end of the 1st day of the postoperative period, statistically significant changes (p 0.05) were revealed in pH, base excess, body temperature, alanine transaminase and aspartate transaminase levels in patients from HIPEC group indicating the development of metabolic acidosis and toxic liver damage. The negative effects of HIPEC developed at the end of the procedure may persist at the end of the first postoperative day. While metabolic acidosis diminishes, the signs of hepatotoxicity persist. Toxic liver damage is the most frequent complication of the postoperative period detected more often (p 0.05) after HIPEC in comparison with standard CRS. Standard adjuvant chemotherapy began on average in 31.9 ± 4.4 days in HIPEC group and 18.6 ± 1.6 days in CRS group (p 0.05). Conclusions: The data obtained indicate that HIPEC negatively affects metabolism and aggravates the severity of disorders that develop during the CRS phase. The use of HIPEC postpones the initiation of adjuvant chemotherapy, which is probably associated with a longer period of restoration of the functions of organs and systems of patients (in particular, liver function). The feasibility of HIPEC in advanced serous OC treatment requires further research
Рак яєчника (РЯ) — одна з найсерйозніших невирішених проблем онкогінекології. В Україні щорічно реєструється понад 3000 нових випадків захворювання, 24.6% хворих помирають протягом першого року після встановлення діагнозу. Це вказує на актуальність розробки нових і оптимізації існуючих програм лікування РЯ. Мета: Проаналізувати короткотермінові результати застосування гіпертермічної внутрішньоочеревинної хіміотерапії (HIPEC) у пацієнток з первинним (нерецидивним) розповсюдженим серозним РЯ у порівнянні зі стандартними циторедуктивними операціями (ЦРО) високого та середнього ступеня складності за шкалою SCS за наступними показниками: вплив на метаболізм, післяопераційні ускладнення, тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі, термін початку ад’ювантної поліхіміотерапії. Матеріали та методи: Проаналізовано 35 випадків розповсюдженого серозного РЯ. Хворі лікувалися у відділенні онкогінекології Національного інституту раку з грудня 2018 р.до квітня 2020 р. Для оцінки обсягів хірургічних втручань була використана шкала оцінки складності хірургічної операції (SCS). HIPEC було проведено 20 пацієнткам (57.1%), а 15 пацієнткам (42.9%) було виконано стандартну ЦРО. Результати: На початку та в кінці процедури HIPEC було виявлено статистично значущу різницю (р 0.05) у показниках кислотно-основного стану та температури тіла, що свідчить про зсув кислотно-основного стану та розвиток гіпертермії. Наприкінці 1-го дня післяопераційного періоду у пацієнток із групи HIPEC виявлено статистично значущі зміни (р 0.05) за рН, показником кислотно-основного стану, температурою тіла, рівнями аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, що свідчить про розвиток метаболічного ацидозу та токсичного ураження печінки. Останнє є найчастішим ускладненням післяопераційного періоду і значно частіше (р 0.05) виявляється після HIPEC у порівнянні зі стандартними ЦРО. Стандартна ад’ювантна хіміотерапія починалася в середньому через 31.9 ± 4.4 доби у групі HIPEC та через 18.6 ± 1.6 доби у групі без HIPEC (р 0.05). Висновки: Отримані дані вказують на те, що HIPEC негативно впливає на обмін речовин та посилює тяжкість розладів, що розвиваються на етапі ЦРО. Несприятливі ефекти HIPEC, що розвинулися в кінці процедури, можуть персистувати до кінця першої доби після операції. Хоча вираженість метаболічного ацидозу зменшується в цей термін, ознаки гепатотоксичності зберігаються. Застосування HIPEC відтерміновує початок ад’ювантної поліхіміотерапії, що, ймовірно, пов’язано з більш тривалим періодом відновлення функцій органів та систем хворих, зокрема функції печінки. Можливість застосування HIPEC у лікуванні розповсюдженого серозного РЯ потребує подальших досліджень
Доп.точки доступа:
Tsip, N. P.
Kopetskiy, V. I.
Polentsov, Yu. O.
Yegorov, M. Yu.
Vakulenko, G. O.
Svintsitskiy, V. S.
Свободных экз. нет
|