Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку спайкової хвороби черевної порожнини під час експериментального моделювання [Текст] / О. Б. Боднар [та ін.]> // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 14-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (профилактика и контроль) БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология) Аннотация: Експериментальне моделювання спайкового процесу на тваринах дає можливість вивчити механізм утворення спайок у черевній порожнині, знайти шляхи переривання цього процесу на визначеному етапі та уникнути розвитку ускладнень. Метою цієї роботи було оптимізувати способи моделювання спайкового процесу, визначити рівні гіалуронової кислоти та N-пептиду колагену ІІІ тип в сироватці крові та впровадження інтраопераційного визначення локальної концентрації циркулярних м’язів тонкої кишки для покращення перистальтичної хвилі в післяопераційному періоді й попередження виникнення спайкової хвороби черевної порожнини. Для вирішення поставлених завдань проведено три серії експериментальних досліджень на 135 білих безлінійних щурах, віком 35±5 діб, вагою 110,0±20,0 г. У першій серії експериментальних досліджень виявлено, що інтенсивність виникнення та розповсюдження спайок у черевній порожнині прямо пропорційно залежать від способу моделювання спайкового процесу та більш виражені під час ушкодження мезотелію та ішемії тонкої кишки. З другої серії експериментальних досліджень випливає, що розділення інтраперитонеальних спайок без застосування бар’єрних засобів сприяло розвитку спайкових конгломератів і масивного гіперпластичного спайкового процесу, що призводить до розвитку кишкової непрохідності, а використання розчину «Дефенсаль» сприяє зменшенню спайкового процесу, але не попереджує його виникнення після релапаротомії. Інтраопераційне визначення локальної концентрації циркулярних м’язів із частковим адгезіолізисом і застосуванням розчину «Дефенсаль» – третя серія експерименту, що сприяє більш швидкій регенерації ушкодженої очеревини та відсутності спайкових конгломератів і гіперпластичних спайкових процесів. Доп.точки доступа: Боднар, О. Б. Хащук, В. С. Ватаманеску, Л. І. Боднар, Б. М.
Свободных экз. нет
|