Минка, Н. В.
    Ефективність комбінації реґіонарних методів знеболювання із загальною анестезією при трансплантації рогівки / Н. В. Минка, Ю. Ю. Кобеляцький // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
РОГОВИЦЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORNEAL TRANSPLANTATION (использование)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA (действие лекарственных препаратов)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Аннотация: Незважаючи на значний розвиток сучасної анестезіології, знеболювання хірургічних пацієнтів продовжує залишатись незадовільним. Недостатнє лікування болю викликає психологічний дискомфорт та призводить до виникнення ускладнень. Наблизитись до вирішення проблеми болю дозволяє доповнення загальної анестезії різними варіантами місцевого знеболювання. Метою дослідження було порівняти вплив багатокомпонентної збалансованої анестезії (внутрішньовенна + інгаляційна) та багатокомпонентної збалансованої анестезії, доповненої блокадою крило-піднебінної ямки, на безпеку й ефективність знеболювання трансплантації рогівки. Матеріали та методи. У дослідження були включені 73 пацієнти, розподілені на дві групи. У групі К використовували багатокомпонентну збалансовану анестезію, у групі Б додатково застосовували блокаду крило-піднебінної ямки. Основними критеріями оцінки результатів дослідження були прийняті: стабільність гемодинаміки та газообміну під час оперативного втручання, вираженість інтраопераційного больового синдрому шляхом реєстрації індексу ANI, вираженість післяопераційного больового синдрому і частота розвитку післяопераційної нудоти і блювання. Результати. Обидві схеми анестезіологічного забезпечення дозволяли уникнути виражених коливань показників гемодинаміки і газообміну на всіх етапах дослідження. Аналізуючи вираженість інтраопераційного болю, ми встановили, що в групі К знеболювання може вважатися недостатнім протягом перших 7 хвилин найбільш травматичного етапу операції, тоді як у групі Б показники індексу ANI не опускалися нижче 50. Статистично значимі відмінності отримані протягом 8 з 10 хвилин етапу. При аналізі якості знеболювання в післяопераційному періоді було встановлено, що рівень болю за візуаль­ною аналоговою шкалою після пробудження в обох групах дорівнював 0, на наступних трьох етапах дослідження (через 2 години, 6 годин після операції і на ранок наступного дня) рівень болю в групі К був вірогідно вище, ніж у групі Б. Висновки. Доповнення багатокомпонентної загальної анестезії реґіонарною блокадою дозволяє адекватно контролювати післяопераційний біль без погіршення профілю безпеки
Доп.точки доступа:
Кобеляцький, Ю. Ю.

Свободных экз. нет