Ткач, С. М.
    Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані [Текст] = Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review / С.  М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (иммунология, микробиология, патофизиология, терапия, хирургия)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (иммунология, микробиология, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з ­діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованіше
Fecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Доп.точки доступа:
Харченко, Н. В.
Дорофєєв, А. Е.

Свободных экз. нет