Features of hemodynamics in the comorbid course of essential hypertension and type 2 diabetes in men, residents of Podillia, carriers of polymorphic variants of the brain natriuretic peptide gene [] = Особливості гемодинаміки за коморбідного перебігу есенціальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу у чоловіків, мешканців Поділля, при успадкуванні поліморфних варіантів гена мозкового натрійуретичного пептиду / Ya. O. Antoniuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 5-13. - Bibliogr. at the end of the art. Аннотация: Essential hypertension (EH) and type 2 diabetes (T2D) are important risk factors for the development of chronic heart failure (CHF). The early detection of CHF, especially under comorbidity, remains a challenge. To solve it in today’s conditions are used not only instrumental diagnostic methods (Echo-CG), but also the assessment of plasma levels of biomarker – brain natriuretic peptide (BNP), the expression of which is determined by the corresponding gene (locus T-381C) and may depend on its structural organization. It is proved that deregulation of the natriuretic peptide system (NP) is an important factor in the initiation and progression of myocardial dysfunction and energy imbalance, but the role of genetic preconditions for these disorders, including the peculiarities of polymorphic variants of the most physiologically significant gene is still not enough clear. The aim of the work was to investigate the presence of associations between indicators of systemic and intracardiac hemodynamic and the carrier of polymorphic variants of the BNP gene (T-381C) in men, residents of Podillia with the comorbid course of EH 2 and type 2 diabetes mellitus. We examined 132 middle-age men: 62 patients with EH 2 and chronic heart failure (CHF) 0-I functional classes (FC) according to NYHA Classification and 70 - with EH 2 combined with T2D and CHF FC I-II. Patients with EH 2 included in the first group and patients with EH 2 and T2D included in the second group of comparison. Parameters of intracardiac hemodynamics were determined on the basis of pulsed Doppler echocardiography. The genomic DNA of the BNP gene (T-381C) for the determination of its alleles was isolated by PCR. The mathematical processing was performed using the standard statistical package Statistica 10. We calculated the primary statistical indicators, identified differences between groups on statistical signs, performed correlation and discriminant analysis. The calculation of the relative risk with a 95% confidence interval was performed using an online calculator (https://medstatistic.ru/calculators/calcrisk.html). Among men living in Podillya with EH, both in the presence and absence of diabetes mellitus 2, the T381C genotype of the BNP gene (p0.05) dominates. In the group of comorbid patients diastolic dysfunction of the left ventricle (DD LV) was diagnosed in 90% of people (n=63), while in the isolated course of EH it was found only in 43.55% (n=28). Although among homozygotes T381T BNP gene its symptoms were 100% (n=24), and among carriers of the C allele – in 84.78% (n=39) of patients. Carriers of the T381T genotype of the BNP gene dominated among persons with DD grade II: 41.66% against 10.87% of carriers of the C allele (p0.05), while among persons with DD LV grade I there were more carriers of the C allele. Homozygous T381T genotype with EH 2 and T2D had a higher level of pulse blood pressure (p0,01), a higher probability of developing eccentric left ventricular hypertrophy (p≤0.05) and more pronounced diastolic changes in the myocardium, as compared with carriers of the C allele and can be allocated to the priority group of observation for the organization of targeted measures aimed at preventing the development and progression of CHF. Есенціальна гіпертензія (ЕГ) та цукровий діабет 2 типу (ЦД 2) є визнаними вагомими факторами ризику хронічної серцевої недостатності (ХСН) раннє виявлення якої, особливо за умов коморбідності, залишається складним завданням. Сьогодні для його вирішення поряд з інструментальними методами діагностики (Ехо-КГ), застосовують оцінку плазмового рівня біомаркера – мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП), експресія якого детермінується відповідним геном (локус Т-381С) і може залежати від його структурної організації. Доведено, що порушення регуляції системи натрійуретичних пептидів є вагомим фактором в ініціації, прогресуванні міокардіальної дисфункції та енергетичного дисбалансу, однак роль генетичних передумов цих порушень, в тому числі особливостей носійства поліморфних варіантів найбільш фізіологічно значимого гена МНУП, до цього часу залишається не до кінця зрозумілою. Метою роботи було: дослідити наявність асоціацій між показниками системної і внутрішньосерцевої гемодинаміки та носійством поліморфних варіантів гена МНУП (Т-381С) у чоловіків, мешканців Поділля, за умов коморбідного перебігу ЕГ ІІ та ЦД 2. Обстежили 132 чоловіки середнього віку: 62 особи з ЕГ ІІ і ХСН 0-ІФК за NYHA склали першу, а 70 – з ЕГ ІІ у комбінації з ЦД 2 і ХСН І–ІІФК другу групу порівняння. Параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки визначали на основі імпульсної доплер-ЕхоКГ. Геномну ДНК гена МНУП для визначення алелей поліморфної ділянки (Т-381C) виділяли методом ПЛР. Математичне опрацювання виконали, використовуючи стандартний статистичний пакет Statistica 10. Розраховано первинні статистичні показники, виявлено відмінності між групами за статистичними ознаками, здійснено кореляційний та дискримінантний аналіз. Відносний ризик з 95% довірчим інтервалом розраховано за допомогою онлайн-калькулятора (https://medstatistic.ru/calculators/calcrisk.html). Встановлено, що серед чоловіків, мешканців Поділля з ЕГ як за наявності, так і за відсутності ЦД 2 домінує генотип Т381С гена МНУП (р0,05). У групі коморбідних хворих діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ДД ЛШ) діагностовано у 90% осіб (n=63), тоді як за ізольованого перебігу ЕГ лише у 43,55% (n=28) при тому, що серед гомозигот Т381Т гена МНУП її ознаки мали 100% (n=24), а серед носіїв алелю С – 84,78% (n=39) пацієнтів. Серед осіб із ДД ІІ ступеня переважали носії генотипу Т381Т гена МНУП: 41,66% проти 10,87% носіїв алелю С (р0,05), тоді як серед осіб з ДД ЛШ І ступеня було більше носіїв алелю С. Чоловіки, гомозиготи Т381Т гена МНУП з ЕГ ІІ в сполученні з ЦД 2, вирізняються вищим рівнем пульсового АТ (р0,01), більшою ймовірністю розвитку ексцентричної гіпертрофії ЛШ (р≤0,05) та більш вираженими діастолічними змінами в міокарді, порівняно з носіями алелю С і можуть бути виділені у пріоритетну групу спостереження для організації цільових заходів, спрямованих на профілактику розвитку і прогресування ХСН Доп.точки доступа: Antoniuk, Ya. O. Pashkova, Iu. P. Gumeniuk, A .F. Sakovych, O. O. Zhebel, V. M. Свободных экз. нет