Пилипчук, В. І.     Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту [Текст] / В. І. Пилипчук, В. М. Галюк // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 140-147. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология) КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции) ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (патофизиология, этиология) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE) (тенденции) КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология) Аннотация: Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 182 хворих на хронічний панкреатит (ХП). У 43,9 % хворих мали чітко виражені симптоми пошкодження сусідніх органів, спричинені хронічним панкреатитом. Найчастіше зустрічалась біліарна гіпертензія (БГ). У 99 (54,4 %) хворих виконано операції резекційного типу. Операції дренуючого типу проведено у 77 (42,3 %) хворих. У 6 (3,3 %) хворих з важкою супутньою патологією виконані симптоматичні операції. У хворих, у яких виявлено порушення функції суміжних органів, операції резекційного типу були застосовані у 76,3 % випадків. При вивчені віддалених результатів кращими виявились показники якості життя у хворих, які перенесли резекційні операції на ПЗ. Проведені об’єктивні дослідження, лабораторні та дані УЗД вказували на відсутність у пацієнтів ознак порушень функції суміжних органів у віддалені терміни після операції. Хронічний панкреатит є тяжким захворюванням, при якому у 15,1 % наявні ознаки екдокринної недостатності ПЗ, у 79,2 % – екзокринної недостатності, а у 43,9 % – симптоми порушення функції суміжних органів. Відсутність чітко сформульованих показів до оперативного втручання хронічного панкреатиту спричиняє його тривале та малоефективне консервативне лікування, часто призводить до запізнілої госпіталізації в хірургічний стаціонар та в кінцевому результаті – до не завжди позитивних результатів операції. Основними методами хірургічного лікування хворих на ХП вважаємо резекційні, які нами використані у 54,3 % випадків, проте у пацієнтів з порушенням функцій суміжних органів питама вага таких ореративних втручань зростає до 76,3 % Доп.точки доступа: Галюк, В. М. Свободных экз. нет