Сіделковський, О.     Rhythm-movement терапія в комплексній реабілітації неврологічних хворих [Текст] / О. Сіделковський, Д. Гаркавенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МУЗЫКОЙ ТЕРАПИЯ -- MUSIC THERAPY ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (реабилитация) КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (реабилитация) РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION Аннотация: Використання музики та співу в лікувальному процесі відоме з давніх давен. Кінець XIX і початок XX сторіччя можна вважати часом становлення музикотерапевтичної практики як окремого лікувального напрямку. Суттєвий поступ у розвитку музичної терапії в 50-х роках минулого сторіччя був відзначений виникненням трьох терапевтичних шкіл: шведської, американської і німецької. У цей період основні науково-практичні розробки велися у двох головних напрямках — клінічної та оздоровчої музикотерапії. Тоді ж були закладені основи американської школи музикотерапії, що ґрунтується на ортодоксальному психоаналізі З. Фрейда. Інша назва цієї методики — музична фармакологія, створюється перелік (лікувальний каталог) музичних творів різних жанрів і стилів з ретельним описом результатів їхньої дії на організм пацієнта. Флагманами в розвитку музикотерапії у світі є Австрія (Віденська музична академія), Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія (Nordisk Forbund for Pedagogisk Musiktherapie), Велика Британія, де був заснований авторитетний профільний журнал «British Journal of Music Therapy». На сьогодні, переважно в країнах Західної Європи та Америки, успішно функціонують професійні школи з підготовки музичних терапевтів. Функціонально виділяють два типи музичної терапії: рецептивну й активну. Ней-рофізіологічний вплив музики на організм людини пов’язують з більшою активацією структур головного мозку від слухових рецепторів порівняно з іншими периферичними сенсорними системами (зір, тактильна чутливість, нюх, смак). Також відомо, що провідники слуху пов’язані з таламусом — головним центром вегетативної нервової системи, що бере участь у функціональній регуляції роботи всіх органів і систем. Із психофізіологічної точки зору виділяють два типи впливу музики на організм людини: ерготропний (стимулюючий, активуючий) і трофотропний (розслаблюючий, заспокійливий). Існують декілька підходів до підбору музичних творів з метою лікування пацієнтів у різних нозологічних групах, ось деякі з них: izo- і level-принцип (Дж. Альтшуллер), динамічний принцип (Ch. Kohler), принцип комплексного підбору музичних програм (Ch. Schwabe), принцип самостійного вибору «своєї» музики (Г.Г. Декер-Фойгт). В умовах багатопрофільного реабілітаційного центру клініки сучасної неврології «Аксімед» успішно застосовуються основи музикотерапії у хворих з порушенням функції нервової системи й опорно-рухового апарату. Наш досвід використання музикотерапії у хворих з розладами центральної і периферичної нервової системи ми об’єднали під назвою rhythm-movement терапія. Rhythm-movement терапія — це застосування різноманітних за ритмом, тембром, голосом і жанром музичних творів у комплексній реабілітації неврологічних хворих залежно від особливостей уражень нервової системи або опорно-рухового апарату. Використання rhythm-movement терапії і dance-терапії в комплексному лікуванні й реабілітації хворих з ураженням нервової системи й опорно-рухового апарату є ефективним, нескладним та економічно доцільним інструментом у досягненні поставлених завдань Доп.точки доступа: Гаркавенко, Д. Свободных экз. нет