Левицький, А. Ф.     Підходи до хірургічного лікування вродженої клишоногості у дітей [Текст] = Approaches to the surgical treatment of congenital clubfoot in children / А. Ф. Левицький, О. В. Карабенюк, О. О. Голубенко // Здоровье ребёнка. - 2019. - N 1. - С. 75-78. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- FOOT DEFORMITIES, CONGENITAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология) КОСОЛАПОСТЬ -- CLUBFOOT (патофизиология, хирургия, этиология) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Клишоногість є тяжкою деформацією стопи, що знаходиться на першому місці серед вроджених захворювань опорно-рухового апарату. Народжуваність дітей із вродженою клишоногістю становить 0,1–0,4 %. Починаючи з кінця 80-х років, коли у всьому світі широкого визнання набула методика І. Ponseti, основним є раннє консервативне лікування з використанням етапних гіпсових пов’язок. Ефективність даної методики досягає 93 % і дозволяє значно зменшити кількість хірургічних втручань. Проте пізній початок лікування, відсутність або недотримання режиму носіння брейсів, супутня неврологічна патологія призводять до зниження ефективності консервативного лікування та застосування в подальшому хірургічних методик. Мета — ретроспективний аналіз результатів обраної нами тактики хірургічного лікування вродженої клишоногості в дітей. Матеріали та методи. За період із 2009 по 2017 рік в ортопедо-травматологічному відділенні НДСЛ «Охматдит» хірургічне лікування проведене 87 дітям (115 стоп) із діагнозом вродженої клишоногості. Під час дослідження враховувались вік, стать, тип деформації, обсяг оперативного втручання, найближчі результати оперативного лікування (до 1 року), частота рецидивів. Серед пацієнтів було 57 хлопчиків (78 стоп) та 30 дівчаток (37 стоп). У тому числі в 67 пацієнтів (83 стопи) операція була першою та у 20 дітей (32 стопи) виконувалось повторне хірургічне лікування. Середній вік пацієнтів становив 4,5 року. Результати. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання показали, що добрі результати були в 65 пацієнтів (74,7 %), задовільні — у 14 (16 %) та незадовільні — у 8 (9,3 %). У 2 (2,3 %) пацієнтів спостерігались елементи надмірної корекції деформації, що проявлялось пронацією стопи з вальгусною деформацією п’яти. Рецидиви, що проявлялися появою одного з елементів деформації, відмічалися у 8 (9,2 %) випадках. Основною причиною їх виникнення у 6 пацієнтів було недотримання рекомендацій на етапах реабілітації та у 2 пацієнтів — післяопераційні ускладнення. Висновки. Найближчі результати лікування через 1 рік після оперативного втручання свідчать про правильність обраного нами підходу до хірургічної реконструкції стопи при клишоногості The clubfoot is a severe deformity of the foot. The birth rate of children with congenital clubfoot is 0.1–0.4 %. Since the end of the 1980s, when the technique of I. Ponseti gained worldwide recognition, early conservative treatment using staged plaster casts has been the main feature. The effectiveness of this technique reaches 93 % and can significantly reduce the number of surgical interventions. However, delayed treatment, the absence or non-compliance with the mode of wearing braces, concomitant neurological pathology lead to a decrease in the effectiveness of conservative treatment and the use of surgery. The objective of the study is a retrospective analysis of the results of applying our surgical method for congenital clubfoot in children. Materials and methods. From 2009 to 2017, 87 children (57 boys (78 feet) and 30 girls (37 feet)) with congenital clubfoot were treated surgically in the orthopaedics and trauma unit of National Children Specialized Hospital “OHMATDYT”. During the study, we have taken into account the age, sex, type of deformity, volume of surgical intervention, immediate results of surgical treatment (up to 1 year), frequency of relapses. Sixty seven patients (83 feet) were operated for the first time, and in 20 children (32 feet), surgical treatment was repeated. The average age of patients was 4.5 years. Results. The immediate results of treatment (1 year after the operation) were good in 65 patients (74.7 %), satisfactory — in 14 (16 %) and unsatisfactory — in 8 (9.3 %). Two (2.3 %) patients had elements of excessive correction of deformity, which was manifested by pronation with valgus deformity of the heel. Relapses manifested by the appearance of one of deformity elements were detected in 8 (9.2 %) cases. The main their causes were non-compliance with the recommendations at the stages of rehabilitation (6 patients) and postoperative complications (2 patients). Conclusions. Immediate results of treatment (1 year after surgery) indicate the correctness of our approach for surgical reconstruction of the foot in patients with clubfoot Доп.точки доступа: Карабенюк, О. В. Голубенко, О. О. Свободных экз. нет