Homola, A.     Application of physical therapy methods for patients after stroke with spasticity in the early period [Text] = Застосування методів фізичної терапії для пацієнтів після інсульту зі спастичністю у ранньому періоді / A. Homola, A. Tsiganenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P21-29. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия) МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование) МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (диагностика) Аннотация: Acute cerebrovascular accident is the leading cause of disability. Stroke ranks 4th among diseases that lead to death or disability. The consequences of stroke include neurological disorders, motor disorders (plegia, hemiparesis, paresis, muscle spasticity), loss of sensation, pelvic dysfunction, loss of coordination and balance, high risk of falls, and impaired ability to move independently and perform daily activities. To achieve optimal independence, stroke patients need qualified rehabilitation care as part of a multidisciplinary team. Evidence-based medicine, treatment, and rehabilitation interventions have improved significantly in the acute and early periods for stroke patients. However, in the late period, today, more than half of patients remain limited in their daily activities and have movement disorders that significantly affect their quality of life and independence. Description of the objective. To substantiate the use of evidence-based medicine methods in physical therapy to restore motor function in patients after stroke in the early period. Materials and methods. From October to December 2021, 20 patients with spasticity, aged 47-85 years, who had suffered an ischemic and hemorrhagic stroke, took part in the examination and rehabilitation activities at Kyiv City Clinical Hospital № 6, Palliative Care Department, for a period of 3 weeks to 1 month. Voluntary consent for examination, treatment, and rehabilitation was obtained from all patients and their caregivers. The diagnostic methods used were computed tomography, magnetic resonance imaging, and, if necessary, laboratory tests. Tests and scales for physical therapy were used to determine functional impairment in stroke patients with muscle spasticity: Rankin Scale, Riverbed Mobility Index, Pain Score, Modified Ashworth Scale, Degree of Arm and Hand Recovery; Degree of Leg and Foot Recovery. Results. After analyzing the methods of evidence-based medicine on the topic of the problem, we have confirmation that in the early period, recovery rates are high. However, in the late period after a stroke, the onset of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients and complicates the recovery process. In the late period, the effectiveness of methods to overcome spasticity has not been fully developed, and attention is not focused on the complications that arise and accompany them throughout the recovery period. The appearance of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients, affects the psycho-emotional state of a person, and causes pain, which prevents the full use of the affected limb. Muscle spasticity inhibits and complicates the restoration of motor function in the long term. Conclusions. The study confirms the high effectiveness of the proposed methods of evidence-based medicine in reducing pain and increasing the range of motion in the shoulder, elbow, and wrist joints in the early period in patients after stroke. As for the late period, this issue remains incomplete and requires further study. In the palliative care unit of Kyiv City Clinical Hospital № 6, an individual multidisciplinary approach to patients after stroke was used, which contributed to the achievement of the goals. It can be stated that evidence-based medicine methods for the acute and early period have a positive effect on patient independence, and improve cognitive function and motor activity of the affected limbs Гостре порушення мозкового кровообігу головна причина інвалідизації. Інсульт посідає 4 місце серед хвороб, що спричиняють смерть або інвалідність. Наслідками інсульту є неврологічні розлади, рухові (плегія, геміпарез, парез, спастичність м’язів), втрата чутливості; дисфункції тазових органів; втрата координації та рівноваги, високий ризик падінь, перепона до здатності самостійного пересування та здійснення повсякденної діяльності. Для набуття оптимальної незалежності пацієнтам після інсульту потрібна кваліфікована реабілітаційна допомога у складі мультидисциплінарної команди. Доказова медицина, лікування та реабілітаційні заходи, суттєво поліпшені у гострому та ранньому періоді для пацієнтів після інсульту. Але у пізньому періоді, на сьогоднішній день, більша половина пацієнтів, залишаються обмеженими у побутових діях та мають рухові порушення, це значно впливає на якість життя та незалежність. Опис мети. Обґрунтувати застосування методів доказової медицини у фізичній терапії для відновлення рухової функції пацієнтів після інсульту у ранньому періоді. Матеріали та методи. У Київській міській клінічній лікарні № 6, Відділення паліативної допомоги, з жовтня по грудень 2021 рік, у обстеженні та реабілітаційних заходах взяли участь 20 пацієнтів зі спастичністю, віком від 47 – 85 років, які перенесли ішемічний та геморагічний інсульт, строком від 3 тижнів до 1 місяця. У всіх пацієнтів та опікунів брали добровільну згоду на обстеження, лікування та реабілітаційні заходи. Для діагностичних методів: використовували комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, за потреби здійснювались лабораторні методи обстеження. Для визначення функціональних порушень пацієнтів після інсульту з м’язовою спастичністю були використанні тести та шкали по фізичній терапії: шкала Ренкіна, Індекс мобільності Рівермід, Ступінь болю, Модифікована шкала Ашворд, Ступінь відновлення руки та кисті; Ступінь відновлення ноги та стопи. Результати. Проведений аналіз методів доказової медицини за темою проблематики, маємо підтвердження, що в ранньому періоді високі показники відновлення. Але у пізньому періоді після інсульту поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів та ускладнює процес відновлення. Не до кінця розгорнуте питання на рахунок ефективних методів подолання спастичності у пізньому періоді, не акцентовано увагу на ускладненнях, що виникають у пізньому періоді. Поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів, впливає на психоемоційний стан людини, з’являються больові відчуття, які заважають належно використовувати уражену кінцівку. М’язова спастичність гальмує та ускладнює відновлення рухової функції в пізньому періоді. Висновки. Проведене обстеження підтверджує високу ефективність запропонованих методів доказової медицини у зменшенні больового синдрому та збільшенні амплітуди рухів у плечовому, ліктьовому та променево-зап’ястковому суглобах у ранньому періоді пацієнтів після інсульту. На рахунок пізнього періоду, питання залишається незавершеним, і потребує подальшого розгляду. У Київській міській клінічній лікарні №6, Відділення Паліативної допомоги, використовували індивідуальний мультидисциплінарний підхід для пацієнтів після інсульту, що сприяло досягненню поставлених цілей. Можемо стверджувати, що методи доказової медицини для гострого та раннього періоду мають позитивний вплив на самостійність та незалежність пацієнтів, також покращує когнітивну функцію та рухову активність уражених кінцівок. Доп.точки доступа: Tsiganenko, A. Свободных экз. нет