Seriakova, I.     Prognostic factors of nervous system damage in children with COVID-19 [Text] = Прогностичні фактори ураження нервової системи у дітей з COVID-19 / I. Seriakova, K. Roohi, S. Kramarov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P94-103. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM (патология) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: This work is devoted to the study of the features of the structure of symptoms related to the nervous system in children with coronavirus disease (COVID-19). During the COVID-19 pandemic, there is a rapid increase frequency of neurological lesions. The share of neurological manifestations in COVID-19 among adult patients is up to 82%, in children it ranges from 3% to 47%. The aim of the work was to study the frequency and structure of neurological symptoms in children who were hospitalized in an infectious disease hospital with a laboratory-confirmed diagnosis of COVID-19 during 2020-2022 and to determine prognostic factors of nervous system damage. Materials and methods: We retrospectively investigated 945 medical histories of children aged from birth to 18 years who were hospitalized at the Kyiv City Children's Infectious Disease Hospital ("KCCIDH") in Kyiv, Ukraine during the pandemic. Among them, we analyzed cases accompanied by neurological symptoms. Features of the clinical picture, laboratory and demographic-epidemiological data were determined. The statistical calculation of the obtained results was carried out by using the statistical package Statistical software EZR v. 1.54. Results: Neurological symptoms were detected in 142 (15%) children, the majority of them were adolescents (55.6%). The leading symptoms of nervous system involvement were headache, ageusia/anosmia, convulsive syndrome, acute polyneuropathy, and myalgia/arthralgia. According to the analysis of odds ratio developing of neurological symptoms among patients in our cohort, children of the older age group (10-18 years) had statistically greater chances developing of neurological manifestations. Odds ratio developing of the aforementioned symptoms depending on clinical syndromes were also analyzed. Among respiratory syndromes, the presence of cough (5.53; 95%CI 3.53-8.65) and signs of lower respiratory tract inflammation (1.8; 95%CI 1.21-2.67) were associated with a higher risk of nervous system symptoms damage. According to the study of laboratory indicators, an increased level of leukocytes (2.01; 95%CI 1.2-3.38) was associated with an increase frequency of neurological manifestations, and in groups of patients with an increased level of C-reactive protein (0.39; 95%CI 0.23-0.68) or procalcitonin (0.21; 95% CI 0.11-0.43), on the contrary, a lower frequency of neurological symptoms was observed. Conclusions: Neurological symptoms occur in 15% of children with COVID-19. According to the results of our work, the older age of the child, cough and symptoms of inflammation of the lower respiratory tract are the prognostic factors of the occurrence of neurological symptoms in children with COVID-19. In addition, our study demonstrated the prognostic value of the appearance of neurological symptoms with an increase in the leukocyte index, as well as the absence of a correlation of neurological symptoms with an increase in CRP and procalcitonin Ця робота присвячена вивченню особливостей структури симптомів пов’язаних з нервовою системою у дітей з коронавірусною хворобою (COVID-19). За час пандемії COVID-19 спостерігалося стрімке збільшення частоти уражень неврологічного характеру. Частота неврологічних проявів при COVID-19 серед дорослих пацієнтів становить до 82%, у дітей коливається від 3% до 47%. Метою роботи було дослідження частоти та структури неврологічних симптомів у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 впродовж 2020-2022 років та визначення прогностичних факторів ураження нервової системи. Матеріали і методи: Було проведено ретроспективний аналіз 945 історій хвороб дітей віком від народження до 18 років, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої інфекційної лікарні (КНП «КМДКІЛ») міста Києва, Україна в період пандемії. Серед них було проаналізовано випадки, що супроводжувались неврологічними симптомами. Визначались особливості клінічної картини, лабораторні та демографічно-епідеміологічні дані. Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із використанням статистичного пакету Statistical software EZR v. 1,54. Результати: Неврологічні симптоми були виявлені у 142 (15%) дітей, з них переважну кількість становили підлітки (55,6%). Провідними симптомами ураження нервової системи були головний біль, агевзія/аносмія, судомний синдром, гостра полінейропатія та міалгія/артралгія. За результатами аналізу даних відношення шансів розвитку неврологічних симптомів серед пацієнтів нашої когорти, статистично більші шанси розвитку неврологічних проявів мали діти старшої вікової групи (10-18 років). Також були проаналізовані коефіцієнти відношення шансів розвитку вищезгаданих симптомів залежно від клінічних синдромів. Серед респіраторних синдромів наявність кашлю (5.53; 95%ВІ 3.53-8.65) та ознаки ураження нижніх дихальних шляхів (1.8; 95%ВІ 1.21-2,67) асоціювались із вищим ризиком появи симптомів ураження нервової системи. За даними дослідження лабораторних показників, збільшений рівень лейкоцитів (2.01; 95%ВІ 1.2-3.38) асоціювався із зростанням частоти неврологічних проявів, а в групах пацієнтів із підвищеним показником С-реактивного білку (0.39; 95%ВІ 0.23-0.68) або прокальцитоніну (0,21; 95%ВІ 0,11-0,43), навпаки, спостерігалась менша частота виявлення неврологічної симптоматики. Висновки: Неврологічні симптоми виникають у 15% дітей з COVID-19. За результатами нашої роботи прогностичними факторами виникнення неврологічної симптоматики у дітей із COVID-19 є старший вік дитини, кашель та симптоми ураження нижніх дихальних шляхів. Крім того, наше дослідження продемонструвало прогностичну цінність появи неврологічної симптоматики з підвищенням лейкоцитів, а також відсутність кореляції неврологічних проявів з підвищенням СРБ і прокальцитоніну Доп.точки доступа: Roohi, K. Kramarov, S. Свободных экз. нет