Хміль, С. В.     Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Retrospective analysis of the clinical picture of patients with reduced ovarian reserve during long and short protocols of ovulation stimulation in the programs of assisted reproductive technologies / С. В. Хміль, Н. Ю. Терлецька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 137-143. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции) БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия, этиология) ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION (использование, методы, тенденции) АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE (анализ, терапевтическое применение, фармакология) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток зі зниженим оваріальним резервом для порівняння ефективності короткого та довгого протоколів стимуляції овуляції. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених задач для виконання роботи в період з 2021 по 2022 роки ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт жінок, котрі проходили лікування у приватних медичних центрах, зокрема: «Клініка професора Стефана Хміля в Тернополі» та «Клініка професора Стефана Хміля у Львові». Ретроспективний аналіз проводили шляхом вивчення паспортних і анамнестичних даних, аналізу об’єктивного обстеження, лабораторних й інструментальних методів досліджень із врахуванням протоколу допоміжних репродуктивних технологій. Для вибору оптимального протоколу стимуляції овуляції яєчників жінки були поділені на три групи. Першу групу склали 55 пацієнток зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за коротким протоколом. Другу групу ‒ 52 жінки зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за довгим протоколом. Третю групу (контроль) ‒ 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних і загальноклінічних показників жінок зі зниженим оваріальним резервом, яким проводили сти-муляцію овуляції за коротким та довгим протоколами, та пацієнток групи контролю з безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Клініко-анамнестична картина пацієнток зі зниженим оваріальним резервом характери-зується пізнім репродуктивним віком, значно зниженими показниками антимюлерового гормону та підвищеним рівнем фолікулостимулювального гормону. Проаналізовано, що значної різниці в жінок зі зниженим оваріальним резервом і жінок із трубним фактором безпліддя в менструальній функції не виявлено. Показник індексу маси тіла (ІМТ) у трьох групах при порівнянні не становив вираженої статистичної відмінності та коливався в межах норми в дослідних групах. У пацієнток, залучених до дослідження, показники антимюлерового гормону (АМГ) знижені, кількість антральних фолікулів (КАФ) знижена, відповідно спостерігаємо підвищені показники рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ), що вказує на знижений оваріальний резерв, а в контрольній групі показники як і АМГ, так і ФСГ у межах норми, позаяк фактор безпліддя – трубний. Висновки. Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток зі зниженим оваріальним резервом і трубним фактором. До чинників ризику виникнення безпліддя на тлі зниженого оваріального резерву передовсім відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, старшого репродуктивного віку та кількох невдалих спроб ДРТ The purpose of the study is to analyze the clinical and anamnestic picture of patients with reduced ovarian reserve to compare the effectiveness of ovulation stimulation protocols. Materials and methods. In accordance with the aim, the general clinical data of 126 women with infertility against the background of reduced ovarian reserve with long and short ovulation stimulation protocols and the control group in the programs of assisted reproductive technologies were retrospectively analyzed. The patients were divided into three groups. The first group consisted of 55 women with reduced ovarian reserve, who underwent controlled ovarian stimulation according to a short protocol with anti-GnRH. The second group consisted of 52 patients with reduced ovarian reserve who underwent controlled ovarian stimulation according to a long protocol with a-GnRH. The third comparison group (control) consisted of 30 women with tubal factor infertility. Research results and their discussion. A retrospective analysis of medical records, anamnestic data, and general clinical indicators of women with reduced ovarian reserve who underwent ovulation stimulation using short and long protocols and control patients with tubal factor infertility was performed. Conclusions. The results indicate characteristic clinical and anamnestic differences in patients with reduced ovarian reserve and tubal factor. Risk factors for the occurrence of infertility against the background of a reduced ovarian reserve include a history of surgical interventions, older reproductive age, several unsuccessful attempts at ART, bad habits, hereditary factors, etc Доп.точки доступа: Терлецька, Н. Ю. Свободных экз. нет