Вплив мелатоніну на систему гідроген сульфіду печінки щурів за умов експериментальної нефропатії [Текст] = Melatonin influence on the hepatic hydrogen sulfide system of rats under conditions of experimental nephropathy / І. В. Геруш [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3. - С. 19-23. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (химически вызванный, этиология) СЕРОВОДОРОД -- HYDROGEN SULFIDE (анализ, диагностическое применение) МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ, диагностическое применение) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Гідроген сульфід – газотрансмітер, який у межах фізіологічних концентрацій проявляє антиоксидантні, протизапальні та інші регулюючі впливи. Його дефіцит може сприяти прогресуванню нефропатії та пов’язаних з цим ускладнень. Мета роботи – вивчити вплив мелатоніну на систему H2S-продукуючих ферментів, концентрацію та продукцію H2S у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії. Матеріали і методи. Експеримент проводили на 86 білих статевозрілих щурах-самцях із масою тіла 160 – 180г. Експериментальну нефропатію моделювали шляхом введення фолієвої кислоти внутрішньоочеревинно в дозі 250 мг/кг. Мелатонін ( Sigma, США ) вводили інтрагастрально в дозі 10 мг/кг маси тіла упродовж 3-х днів. Для оцінки стану системи обміну гідроген сульфіду порівнювали активностіH2S-продукуючих ферментів, вміст та концентраціюH2S. Статистичну обробку даних проводили за критерієм Вілкоксона. Результати. За умов експериментальної нефропатії спостерігалося зниження концентрації гідроген сульфіду на 37,92% та його продукції на 34,84% порівняно з контрольною групою. Введення мелатоніну призводило до зростання цих показників на 16,59% та 21,30% в порівнянні з показниками тварин із нефропатією. Активності H2S-продукуючих ферментів: цистатіонін-γ-ліази (CSE), цистатіонін-β-синтази (CBS) та цистеїноамінотрансферази (САТ) у печінці щурів з нефропатією були зниженими на 38,98%, 33,73% та 26,76% відповідно в порівнянні з тваринами контрольної групи. Введення мелатоніну збільшувало рівень гідроген сульфіду у тканині шляхом підвищення активності CSE та CBS на 24,15% та 32,52% в порівнянні з групою з нефропатією відповідно. За умов введення мелатоніну активність САТ зростала на 28,62% в порівнянні з групою тварин із нефропатією і перевищувала показники активності контрольної групи тварин. Висновки. За умов експериментальної нефропатії спостерігалося пригнічення синтезу H2S- продукуючих ферментів у печінці щурів. Введення мелатоніну активує H2S-продукуючі ферменти в печінці щурів з нефропатією шляхом послаблення оксидативного стресу, як за рахунок безпосередньої участі мелатоніну у знешкодженні активних форм кисню, так і за рахунок збільшення H2S, який також проявляє антиоксидантні властивості Доп.точки доступа: Геруш, І. В. Григор’єва, Н. П. Коляник, І. О. Ференчук, Є. О. Дікал, М. В. Свободных экз. нет