Діагностика та прогностичне значення безсимптомної фібриляції передсердь [Текст] = Diagnosis and prognostic value of asymptomatic atrial fibrillation / Н. С. Павлик [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 5-21. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология) БЕССИМПТОМНЫЕ БОЛЕЗНИ -- ASYMPTOMATIC DISEASES (терапия) МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, PHYSIOLOGIC (использование, тенденции) СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (физиология) КАРДИОЛОГИЧЕСКИЕ ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- ELECTROPHYSIOLOGIC TECHNIQUES, CARDIAC (использование, тенденции) ТАБЛИЦЫ -- TABLES Аннотация: Метою публікації стали систематизація інформації про епідеміологію, діагностику та ведення пацієнтів із безсимптомною фібриляцією передсердь (ФП), а також аналіз власних спостережень щодо частоти виявлення безсимптомної ФП у реальній клінічній практиці. Сучасні технології тривалої реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) дозволяють часто виявляти безсимптомну ФП у пацієнтів після перенесеного інсульту, транзиторної ішемічної атаки або інших тромбоемболічних подій, після радіочастототної абляції або після кардіоверсії з приводу персистентної ФП, а також оцінювати загальний «тягар» аритмії. В оригінальному проспективному одноцентровому дослідженні за участю 150 пацієнтів із персистентною фібриляцією або тріпотінням передсердь, яким було здійснено планову кардіоверсію, симптомні рецидиви ФП були виявлені при добовому моніторуванні ЕКГ у 13,3 % пацієнтів, безсимптомні – у 16 %. При моніторуванні подій було зареєстровано 352 фрагменти з пароксизмами ФП (278 епізодів у 32 хворих були симптомними, а 74 епізоди у 18 пацієнтів – без- або малосимптомними). У пацієнтів із безсимптомною ФП імовірність виникнення тромбоемболічних подій і серцевої недостатності при тривалому спостереженні принаймні не менша, ніж у симптомних пацієнтів. Виявлення безсимптомної ФП може вплинути на тактику застосування антитромботичних засобів та оцінку доцільності контролю серцевого ритму The aim of this publication was to summarize existing information on epidemiology, diagnosis and management of patients with silent atrial fibrillation (AF), as well as to present our studies concerning the frequency of silent AF in real clinical practice. Contemporary technologies of long-term electrocardiography monitoring often allow to detect silent AF in patients after stroke, transient ischemic attack or other thromboembolic events, after radiofrequency ablation or cardioversion in case of persistent AF, and to assess the «burden» of this arrhythmia. Our original prospective, single-center study included 150 patients with persistent AF or atrial flutter after cardioversion. Symptomatic recurrence of AF was detected by means of Holter ECG monitoring in 13.3 % of patients, asymptomatic AF – in 16 %. During the event-monitoring, 352 AF paroxysms were registered (278 episodes in 32 patients were symptomatic and 74 episodes in 18 patients were asymptomatic). In patients with silent AF the occurrence of thromboembolic events and heart failure with long-term observation is at least not less than in symptomatic patients. The detection of silent AF may influence the decision concerning antithrombotic treatment and assessment the appropriateness of heart rhythm control strategy Доп.точки доступа: Павлик, Н. С. Черняга-Ройко, У. П. Сороківський, М. С. Акер, А. В. Жарінов, О. Й. Свободных экз. нет