Молодцов, В. Є.     Особливості міжгенних та ген-факторних взаємодій у патогенетичних механізмах розвитку алкогольного гепатиту та алкогольного цирозу печінки [Текст] = Peculiarities of intergene and gene-factor interactions in pathogenetic mechanisms of the developmemt of alcoholic hepatitis and alcohol liver cirrhosis / В. Є. Молодцов, З. І. Россоха, О. І. Федів // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 2. - С. 49-57. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ГЕПАТИТ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- HEPATITIS, ALCOHOLIC (генетика) ГЕНОТИП -- GENOTYPE ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, ALCOHOLIC (генетика) Аннотация: Мета роботи - проаналізувати комбінації генотипів за генами eNOS (T-786C), PNPLA3 (C10109G), CD-14 (C-159T) у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП). Матеріал і методи. Обстежено 99 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП. У 37 (37,37 %) із 99 пацієнтів основної групи було підтверджено за допомогою додаткових лабораторних та інструментальних методів алкогольний гепатит (АГ), а у 62 (62,62%о) - алкогольний цироз печінки (АЦП). У 64,86 %о пацієнтів з АГ та у 64,51% з АЦП було виявлено гіпертонічну хворобу (ГХ) І-ІІ стадій, I-II ступенів, без серцевої недостатності, тому до групи порівняння із 21 практично здорової особи було також залучено 10 (32,25%) осіб з ГХ. Для визначення поліморфних варіантів генів CD 14 (C-159T), rs2569190 PNPLA3 (C10109G), rs738409 та eNOS (T-786C), rs2070744 використовували модифіковані протоколи з олігонуклео- тидними праймерами із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції та наступним аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів. Результати. Встановлено, що між хворими на АГ та хворими на АЦП не було виявлено значущих відмінностей при аналізі комбінацій генотипів за двома генами eNOS/PNPLA3, eNOS/CD14, CD14/PNPLA3. У практично здорових осіб частота розповсюдження комбінацій генотипів ТС/СТ за генами eNOS/CD14 становила 33,33% та була достовірно вищою ніж у пацієнтів з АЦП - на 11,29%о (χ2= 5,43; p0,05). Під час розрахунку показника співвідношення шансів OR, який склав 0,255 (з довірчим інтервалом CI: 0,077-0,846), з’ясовано, що зазначена комбінація генотипів знижує ризик розвитку АЦП. У пацієнтів із АГ, як і у практично здорових осіб, була підвищена частка осіб із комбінацією генотипів ТС/СС за генами eNOS/ PNPLA3 порівняно з пацієнтами із АЦП, але зазначене підвищення не було достовірним (χ20,05; для значущих відмінностей критичне значення показника мало повинно становити 3,84), що було підтверджено розрахунком показника співвідношення шансів (OR=2,19; CI: 0,92-5,19). А частка пацієнтів із комбінацією генотипів CС/СG за генами eNOS/PNPLA3, навпаки, була знижена серед пацієнтів із АГ порівняно з пацієнтами із АЦП, але ці відмінності також не були значущими (χ2= 3,56; р0,05; OR=6,11; CI: 0,74-50,37). Серед хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) була значуще підвищена частота розповсюдження комбінацій генотипів ТТ/ТТ за генами eNOS/CD14, а також CC/GG за генами CD14/PNPLA3 (20% та 30%, а у клінічно здорових осіб цих комбінацій не виявлено взагалі, відповідно: χ2= 4,49; p0,05 та χ2 Доп.точки доступа: Россоха, З. І. Федів, О. І. Свободных экз. нет