Адарічева, Ж. Г.     Застосування патопсихологічної діагностики у комплексному лікуванні пацієнтів Інституту кардіології [Текст] = Use of pathopsychological diagnostics in a complex treatment of PATIENTS IN THE INSTITUTE OF CARDIOLOGY / Ж. Г. Адарічева // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 10-18. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ПСИХИАТРИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ КРАТКАЯ ШКАЛА -- BRIEF PSYCHIATRIC RATING SCALE (статистика) ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL (использование, психология, тенденции) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ПАЦИЕНТ-СПЕЦИФИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- PATIENT-SPECIFIC MODELING (использование, тенденции) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (психология, статистика, тенденции) СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL Аннотация: Мета роботи - дослідити особистісні риси та психосоціальні фактори життя пацієнтів кардіологічного стаціонару та оцінити їхній вплив на перебіг основного захворювання проведенням патопсихологічного обстеження групи пацієнтів. Матеріал і методи. Обстежена група з 234 пацієнтів (161- жінки, 73- чоловіки). Соціологічне та патопсихологічне обстеження проведено за допомогою анкет, які містили питання стосовно анамнезу життя і захворювання, способу життя, соціального, сімейного статусу тощо. Використовувались стандартизовані шкали: Торонтська шкала алекситимії TAS-20 (скорочений варіант), скорочений бага- тофакторний опитувальник для дослідження особистості Міні-мульт, шкала оцінки рівня якості життя (Чабан О.С., Хаустова О. О.), опитувальник ВООЗ WHO-5 "Індекс здоров'я". Висновки робились відповідно до стандартних інтерпретацій тестів. Результати. Встановлено, що в груті жінок алекситимічні порушення мали 50,2% обстежених (27,9% - високий рівень алекситимії, 22,3% - підвищений); серед чоловіків - 45,0% (26,0% та 19,0% відповідно). Серед чоловіків - 42,4% мають певні психологічні особливості; 47,9% - одна або більше шкаї на рівні акцентуації; 4,3%- стан психічної дезадаптації. У групі жінок: 3,7% - норма; 38,7% - психічні особливості; 32,2% - акцентуації характеру; 25,4% - психічна дезадаптація. Рівень якості життя, група чоловіків: 2,7% оцінили рівень свого життя як дуже високий, 26,02% - високий; 58,9% - середній; 10,9% - низький; 1,36% - вкрай низький. Жінки: 2,48% - дуже високий; 26,08% - високий; 54,6% - середній; 15% - низький; 1,24% - вкрай низький. Рівень здоров'я: Чоловіки: відмінний рівень -1,36%; добрий - 24,6%; задовиьний - 26,02%; низький - 31,5%; життєво небезпечний - 16,4%. Жінки: відмінний -1,24%; добрий -14,9%; задовиьний -14,9%; низький - 41,6%; життєво небезпечний -27,3%. Висновки. Застосування патопсихологічного дослідження під час роботи з кардіологічними пацієнтами надає можіивість отримати більш повне та об'єктивне уявлення й розробити індивідуальний план роботи, що відповідатиме особливостям та потребам цієї особистості Свободных экз. нет