Денесюк, В. І.
    Досягнення кардіології у вивченні предикторів прогнозування гострої лівошлуночкової та критеріїв наростання тяжкости хронічної серцевої недостатности під час хвороб серця (огляд літератури; результати власних досліджень) [Текст] = Studying Predictors of Acute Left Ventricular Failure and Criteria for the Progression of Chronic Heart Failure in Cardiac Pathologies (Literature Review: Results of Own Research) / В. І. Денесюк // Львівський клінічний вісник. - 2023. - N 2. - С. 79-87. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
ОБЗОР -- REVIEW
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, патофизиология, этиология)
Аннотация: У науковій літературі опубліковано мало праць, присвячених прогнозуванню предикторів гострої і хронічної серцевої недостатности (ХСН). Мета. Проаналізувати досягнення кардіології у вивченні предикторів прогнозування гострої лівошлуночкової та критеріїв наростання тяжкости хронічної серцевої недостатности під час серцево-судинних хвороб. Матеріяли й методи. Використано 51 опубліковану працю, наведено результати власних досліджень у галузі прогнозування предикторів гострої лівошлуночкової і критеріїв наростання тяжкости ХСН під час хвороб серця. Результати. У більшости пацієнтів у віддалені терміни після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) спостерігається збільшення кінцево-діастолічного об’єму (КДО) та кінцево-систолічного об’єму (КСО), які є прогностично несприятливими ознаками. У цих випадках важливе значення має виникнення ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), яке може спровокувати як ІМ, інсульт, так і СН. Предикторами несприятливоїдинаміки серцево-судинних хвороб є: зміни КДО, КСО і фракції викиду (ФВ) ЛШ. Зазначмо, що гіпертрофія лівого шлуночка та діастолічна дисфункція є важливими предикторами серцево-судинних ускладнень і раптової серцевої смерти. Наявна мітральна регургітація збільшує ризик смерти за п’ять років удвічі. На основі проведених досліджень ми вперше у 1991 р. довели, що на початковій стадії СН під час ішемічної хвороби серця провідну роль відіграють чотири патогенетично з’язаних механізми: центральної, регіонарної легеневої гемодинаміки, мікроциркуляції і тканинного обміну з винекненням артеріальної гіпоксемії, венозної гіпероксії, зменшення артеріовенозної різниці крови за киснем та утилізацією кисню тканинами, зни-ження аеробних процесів, що відбуваються в циклі Х. А. Кребса, поповнення дефіциту енергії за рахунок підвищення гліколізу та пентозофосфатного шунта (активности сукцинатдегідрогенези та цитохромоксидази). Висновки. На основі інформації з літератури і результатів власних досліджень як предиктори прогнозування гострої і наростання тяжкости хронічної серцевої недостатности визначено: гострий інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію (тяжка форма), стабільну стенокардію 3-4 ФК, аневризму серця, систолічний АТ 180 мм рт. ст. і 100 мм рт. ст., вік 70 років і більше, фібриляцію передсердь, тріпотіння передсердь, шлуночкові екстрасистоли 3-5 градацій, шлуночкову тахікардію за типом «пірует», значне збільшення кінцево-діастолічного об’єму та кінцево-систолічного об’єму, зменшення фракції викиду лівого шлуночка. Вивчення предикторів наростання тяжкости гострої і критеріїв прогнозування хронічної серцевої недостатности має першочергове значення
Despite generally accepted option on the priorities of cardiology problems in modern biomedical research, there are limited publications directed towards the investigation of reliable predictors of acute and chronic heart failure. The aim of the study. To analize the available literature concerning the predictive value of different signs encompassing acute left ventricular failure, as well as criteria of chronic heart failure progression as an outcomes of various cardiac pathologies, and to compare this database with results of our own investigations. Materials and methods. As much as 51 articles were analyzed and supplemented with own research results directed towards the estimation of their predictive value in acute ventricular failure and progression of chronic heart failure as an outcomes of different cardiac pathologies. Results. Majority of patients with post-myocardial infarction syndrome are characteristic with the increased enddiastolic and end-systolic volumes, which are prognostically unfavorable signs. In these cases the development of left ventricle remodeling is of great significance, since it can induce new myocardial infarction attack, as well as stroke, and chronic heart failure. Predictors of unfavorable cardiovascular dynamics are changes in end-diastolic, end-systolic volumes, as well as changes in left ventricular ejection fraction. It is noteworthy that echocardiographic global longitudinal strain and diastolic dysfunction are important predictors of cardiovascular complications and sudden cardiac death. The apparent mitral regurgitation increases the risk of death twice in 5 years. Our observations make it possible to relay on four pathogenetically related mechanisms, which play a leading role in the development of the initial stage of heart failure in sudden cardiac death: central, regional pulmonary hemodynamics, microcirculation, and tissue exchange with the development of arteriolar hypoxemia, venous hyperoxia, reduction of ABB by O2 and utilization of oxygen by tissues, reduction of aerobic processes occurring in the H. A. Krebs cycle and replenishment of energy deficit due to increased glycolysis and pentose phosphate shunt (activities of succinate dehydrogenase and cytochrome oxidase). Conclusions. Based on the literature review supplemented with own observations, predictors of acute and chronic heart failure progression are as folows: acute myocardial infarction, unstable angina pectoris severe form, stable angina pectoris 3-4 functional capacity, cardiac aneurysm, systolic blood pressure 180 mm Hg and 100 mm Hg, 70 or more years of age, atrial fibrillation, atrial flutter, ventricular extrasystole of 3-5 grades, "pirouette"-type ventricular tachicardy, significant increase in end-diastolic and end-systolic volumes, decrease in left ventricle ejection fraction
Свободных экз. нет