Купріненко, Н. В.     Зофеноприл: особливості застосування в терапії артеріальної гіпертензії [Текст] = Zofenopril: features of application in therapy of arterial hypertension / Н. В. Купріненко // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 36-37 Аннотация: Як відомо, механізми дії інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) однакові, і їх вплив на гемодинаміку при артеріальній гіпертензії (АГ) розглядають як класовий ефект. У той же час ІАПФ за хімічною структурою досить неоднорідні, що обумовлює важливі відмінності індивідуальних фармакокінетичних властивостей окремих препаратів, таких як тривалість дії, здатність проникнення в тканини, способи виведення тощо, тому додаткові властивості даного класу лікарських засобів можуть значно різнитися, отже, можуть спостерігатися відмінності щодо клінічної ефективності та особливості вибору певних препаратів для різних категорій пацієнтів Зофеноприл (Зокардіс®) належить саме до таких ІАПФ у зв’язку з наявністю 2 сульфгідрильних груп у складі молекули, що забезпечує максимальний індекс ліпофільності в класі, наявність прямої антиоксидантної дії і низку інших відмінних властивостей. Після ентерального прийому зофеноприл швидко й повністю абсорбується з шлунково-кишкового тракту й майже повністю метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту зофеноприлату. Максимальна концентрація зофеноприлату в плазмі досягається через 1,5 години після прийому. Гіпотензивний ефект розвивається через 1 год, досягає максимуму через 4–6 годин і триває до 24 год. Виводиться препарат переважно нирками — 70 % і через кишечник — 30 %. При АГ дорослим для досягнення оптимального рівня артеріального тиску (АТ) терапію починають з 15–30 мг/добу, за необхідності дозу збільшують до максимальної — 60 мг/добу Свободных экз. нет