Радченко, Г. Д.     Основи діагностики та лікування легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця: клінічний випадок [Текст] = Fundamentals of diagnosis and treatment of pulmonary hypertension associated with left heart disease: a clinical case / Г. Д. Радченко, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 56-72. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагностика, патофизиология, терапия, этиология) ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (патофизиология, этиология) КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика, патофизиология, этиология) МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE ПОСТЕРЫ -- POSTERS Аннотация: В даній статті описується клінічний випадок легеневої гіпертензії, асоційованої з захворюванням лівих відділів серця (ЛГ-ЛВС), на фоні серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) у жінки віком 63 роки. Історія хвороби (артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, цукровий діабет, тромбоемболія легеневих артерій, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень) та дані звичайних інструментальних (відсутність тромбів у легеневих артеріях, збільшені розміри правих відділів серця, що значно переважали над лівими, високий рівень розрахованого систолічного тиску в легеневій артерії) та лабораторних методів дослідження (високий рівень мозкового натрійуретичного пептиду) не дозволили класифікувати групу легеневої гіпертензії (ЛГ). Лише застосування катетеризації правих відділів серця допомогло правильно визначитися з типом ЛГ — посткапілярна комбінована ЛГ-ЛВС. В статті також обговорюються останні рекомендації з діагностики та лікування СНзбФВ та ЛГ-ЛВС. Розглядається запропонований на Європейському конгресі кардіологів у Парижі (2019) алгоритм визначення СНзбФВ і можливість його використання в Україні. Окрім того, розбираються питання щодо морфологічних і патогенетичних відмінностей між прекапілярною легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та посткапілярною ЛГ-ЛВС. Наводяться аргументи щодо неможливості застосування специфічної терапії ЛАГ у пацієнтів з посткапілярною ЛГ. Обговорюються дані щодо можливостей терапевтичних втручань у пацієнтів із СНзбФВ. Особливий наголос робиться на корекції факторів ризику та супутніх станів, зокрема за рахунок модифікації способу життя та немедикаментозного лікування This paper presents a clinical case of pulmonary hypertension associated with left heart disease (PH-LHD) in a 63-year-old woman with heart failure and preserved ejection fraction (HFpEF). The history of disease (arterial hypertension, atrial fibrillation, diabetes mellitus, acute pulmonary embolism, obesity, chronic obstructive pulmonary disease) and results of standard instrumental (no signs of thrombi in pulmonary arteries, significant enlargement of right heart and normal size of left heart, high level of calculated systolic blood pressure in pulmonary artery) and laboratory investigations (high level of B-type natriuretic peptide) did not help to classify the type of pulmonary hypertension. Only after right heart catheterization it was possible to establish the correct diagnosis — post capillary combined PH-LHD. The article also discussed the latest guidelines on the diagnosis and treatment of HFpEF and PH-LHD. Some considerations in favor of new step algorithm for diagnosis of HFpEF that was proposed by European Society of Cardiology Congress in Paris (2019) were done and there was demonstrated its possible use in Ukraine. Some questions of morphological and pathogenic differences between precapillary pulmonary arterial hypertension and post-capillary PH-LHD were discussed. Conclusion about the impossibility of using specific pulmonary arterial hypertension therapy in patients with post-capillary PH was based on some arguments. There are elucidated some drug interventions in patients with HFpEF. Particular emphasis is placed on the correction of risk factors and comorbidities, in particular through lifestyle modifications and non-drug treatment Доп.точки доступа: Кушнір, С. М. Сіренко, Ю. М. Свободных экз. нет