Можина, Т. Л.     Вибір антиангінального засобу: ранолазин чи нікорандил? Пошук доказової відповіді [Текст] = Choosing an anti-anginal agent: ranolazine or nicorandil? The search for an evidence-based answer / Т. Л. Можина // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 21-24. - Бібліогр.: в кінці ст. Рубрики: Ранолазин (Ранекс)--тер прим MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология, терапия, этиология) НИКОРАНДИЛ -- NICORANDIL (анализ, терапевтическое применение, фармакология) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS Аннотация: У статті наведені сучасні критерії вибору антиангінального засобу, які передбачають урахування патофізіологічних механізмів виникнення ішемії міокарда, фармакодинамічних характеристик, особливостей клінічної дії, доказової бази. Ранолазин має один механізм дії, його застосування доцільне у хворих із декомпенсованим цукровим діабетом без супутнього ураження печінки та нирок, в осіб, які не приймають інгібітори цитохрому Р450 (CYP) 3A. Нікорандил може бути призначений за необхідності зниження перед- та постнавантаження на міокард, обмеження розміру інфаркту міокарда, підвищення фракції викиду лівого шлуночка на тлі ішемічної хвороби серця, вазоспастичної та мікросудинної стенокардії з метою нівелювання стенокардитичного болю та поліпшення толерантності до фізичного навантаження. Нікорандилу притаманні різноманітні плеотропні ефекти. Його застосування доцільне в осіб із супутніми захворюваннями печінки, нирок, цукровим діабетом, синдромом гіперагрегації тромбоцитів. Враховуючи вищенаведені дані, нікорандил можна вважати альтернативним антиангінальним засобом з подвійним механізмом дії, різноманітними плеотропними ефектами Свободных экз. нет