Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Желтов А. Я., Каширин В. А., Гусакова А. А. Заглавие : Оценка характера вегетативной иннервации слуховой трубы по данным микроциркуляции крови в слизистой оболочке нижних носовых раковин Место публикации : Ринологія. - К., 2016. - № 2. - С. 30-36 (Шифр РУ1/2016/2) MeSH-главная: НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ -- NASAL CAVITY НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE НОСОГЛОТКА -- NASOPHARYNX АДЕНОИДЫ -- ADENOIDS ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY ОТИТ СРЕДНИЙ -- OTITIS MEDIA ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM ДЕТИ -- CHILD СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY Аннотация: Вивчено стан мікроциркуляції крові (МЦК) в слизовій оболонці порожнини носа за допомогою лазерної доплеровської флоуметрии (ЛДФ) у 54 дітей віком від 5 до 7 років. Діагноз встановлювали на підставі скарг, анамнезу, ендоскопічних даних ринофарингоскопії та отомікроскопії. Пацієнти були розподілені на такі групи: контрольна група (К) - 32 дитини з аденоїдними вегетаціями II-го ступеня без ознак секреторного отиту; 1-а група - 22 дитини з аденоїдними вегетаціями без ознак сек¬реторного отиту, після механічного подразнення слизової оболонки в області розенмюллерової ямки; 2-а група - 22 дитини з ознаками секреторного отиту, з гіпертрофією лімфоїдної тканини та хронічним гнійним аденоїдитом. У дітей з характерним для досліджуваної вікової групи переважанням симпатичного тонусу вегетативної нервової системи і нормально функціонуючими слуховими трубами є чітка залежність між вегетативним індексом (В1) і показниками шунтування (ПШ), ней-ротонусу (НТ), міатонусу (МТ), які відображають функціональний стан мікроциркуляції крові в слизовій оболонці нижніх носових раковин. При гострому (1-а група) або хронічному (2-а група) подразненні слизової оболонки в області глоткового вічка слухової труби така взаємозалежність втрачається. При цьому ВІ залишається у «зоні» симпатикотонії, а коефіцієнт Q наближається до верхньої межі, що можна пояснити тим, що ефекти парасимпатичного подразнення, на відміну від симпатичного, носять локальний ха¬рактер, про що свідчать статистично значущі відмінності, насамперед у показниках МТ, НТ і ПШ. Доп.точки доступа: Каширин, В. А. Гусакова, А. А.