Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Костюк К. Р., Василів Н. С., Ломадзе В. Л. Заглавие : Ефективність диференційованого хірургічного лікування тяжких форм хвороби Паркінсона Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2016. - № 3. - С. 20-28 (Шифр УУ43/2016/3) MeSH-главная: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE СТЕРЕОТАКСИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- STEREOTAXIC TECHNIQUES ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE ЛЕВОДОПА -- LEVODOPA Аннотация: Мета — оцінити ефективність різних нейрохірургічних втручань при лікуванні хвороби Паркінсона (ХП). Матеріали і методи. У дослідження залучено 36 хворих на ХП (19 (52,8%) чоловіків та 17 (47,2%) жінок) віком від 37 до 77 років (середній вік — (58,6±2,8) року), яких було розподілено на три групи залежно від виду хірургічного втручання. Стереотаксичну однобічну таламотомію виконано 13 хворим, стереотаксичну однобічну паллідотомію — 12, імплантацію системи для двобічної нейростимуляції субталамічних ядер —11. Оцінку психоневрологічного стану хворих до та після операції проводили з використанням Уніфікованої оцінювальної шкали ХП (UPDRS II), шкали Хена—Яра, шкали денної активності Шваба—Інгланда, тесту Бека на депресію, тестів Гамільтона на депресію та тривожність, скороченої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і тесту оцінки якості життя PDQ-39. Хірургічні втручання виконували на стереотаксичній системі CRW Radionics. Післяопераційний катамнез становив від 1 до 7 років (у середньому (4,2 ± 0,8) року). Результати. У більшості прооперованих хворих спостерігали припинення або значний регрес тремору, нормалізацію м’язового тонусу, регрес леводопа-спричинених дискінезій. Найкращі результати хірургічного втручання щодо корекції рухових розладів відзначено у хворих після двобічної стимуляції субталамічних ядер, про що свідчило поліпшення показників за шкалою UPDRS II у період «увімкнення» на 74%, а в період «вимкнення» — на 63 %. Післяопераційні ускладнення виникли в 4 (11,1 %) спостереженнях, що призвело до розвитку транзиторного неврологічного дефіциту в 3 (8,3 %) хворих, який регресував протягом 1—3 міс після операції. Висновки. Стереотаксичні втручання — ефективний і безпечний метод хірургічного лікування тяжких форм ХП. Деструктивні та нейростимулювальні операції сприяють корекції рухових розладів, поліпшенню рухової активності та якості життя хворих. Необхідно застосовувати диференційований підхід до хірургічного лікування ХП з урахуванням клінічного перебігу захворювання, супутньої соматичної патології, характеру психоемоційних розладів та віку хворих. Вираженість психоемоційних розладів у хворих на ХП прямо пропорційно залежить від тривалості захворювання і застосування замісної леводопа-терапії. Хірургічні втручання не призводять до посилення когнітивних порушень і певною мірою зменшують вираженість депресії та тривожності. Доп.точки доступа: Василів, Н. С. Ломадзе, В. Л.