Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Романовська В. О., Рокитко П. В., Гладка Г. В., Таширев О. Б.
Заглавие : Стійкість до дегідратації екстремофільних бактерій з Антарктики та гіперсолоних водойм
Место публикации : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Т. 78, № 2. - С. 74-79 (Шифр МУ14/2016/78/2)
MeSH-главная: ВОДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- WATER POLLUTANTS
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
УЛЬТРАФИОЛЕТОВЫЕ ЛУЧИ -- ULTRAVIOLET RAYS
Аннотация: Мета. Визначити, чи виявляють резистентність до дегідратації мікроорганізми, які є стійкими до УФ-випромінювання. Методи. Об’єкти дослідження – екстремофільні бактерії (з островів Антарктики та з гіперсолоних водойм Ізраїлю і Криму). Стійкість бактерій до дегідратації визначали в герметичних ексікаторах, експозиція без доступу вологи 5 тижнів, температура – 22–25 °С, вологість – 1–4 %. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 (? = 254 нм) в діапазоні 40–2400 Дж/м2 . Після культивування визначали кількість бактерій до та після УФ-опромінення або висушування. Результати. Серед досліджених бактерій виявлено як резистентні до дегідратації штами (Firmicutes), так і чутливі до дегідратації (Proteobacteria, Bacteroidetes). Більшість штамів бактерій, які були стійкі до дегідратації, були також стійкими і до УФ-опромінення. Виживання після дегідратації у цих бактерій становило 6,32–55,26 %, а ЛД99,99 УФ 240–600 Дж/м2 . На проти- вагу цьому, представники Proteobacteria були чутливими до даних екстремальних факторів: після дегідратації виживало 0–1,6 % клітин та ЛД99,99 УФ становила 80–180 Дж/м2 . Висновки. Отримані результати підтверджують гіпотезу, що між стійкістю бактерій до електромагнітного випромінювання (УФ) та їх резистентністю до дегідратації існує кореляція.
Доп.точки доступа:
Романовська, В. О.
Рокитко, П. В.
Гладка, Г. В.
Таширев, О. Б.