Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Лукашенко А. В., Колеснік О. О., Чорна Н. С. Заглавие : Біліарна декомпресія у хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею Место публикации : Хірургія України. - К., 2017. - N 1. - С. 37-45 (Шифр ХУ6/2017/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): холангиостомия Аннотация: Мета роботи — визначити оптимальний метод підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 189 пацієнтів, яких готували до радикального оперативного втручання з приводу раку підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, в клініці Національного інституту раку в 2009 — 2014 рр. Результати та обговорення. Холангіт І ступеня діагностували у 74 (39,2 %) хворих, ІІ ступеня — у 93 (49,2 %), III ступеня — у 22 (11,6 %). Необхідність у проведенні біліарної декомпресії виникла в 125 (66,1 %) хворих. Хірургічну декомпресію за допомогою біліодигестивного анастомозу проведено 21 (16,8 %) пацієнту (хірургічну доопераційну декомпресію жовчних проток виконано в інших клініках на догоспітальному етапі), антеградне стентування холедоха — 15 (12 %), біліарну декомпресію шляхом крізьшкірної крізьпечінкової холангіостомії — 89 (71,2 %). Радикальне оперативне втручання (панкреатодуоденальну резекцію) виконано 74 хворим, із них первинну радикальну операцію без попередньої біліарної декомпресії на тлі жовтяниці та холангіту I ступеня після проведення комплексної підготовки — 7 (9 %). Ці хворі перенесли радикальне втручання без ускладнень та були виписані в задовільному стані. У період після панкреатодуоденальної резекції ранні ускладнення відзначено у 22 (29,7 %) хворих, один із них помер. Післяопераційна летальність становила 1,4 %. Аналіз даних 115 хворих, яким після біліарної декомпресії не виконували радикальну операцію, показав, що головною причиною було прогресування основного захворювання в 49 (42,6 %) хворих (у 34 (29,6 %) — віддалені метастази, у 15 (13 %) пухлина була місцево нерезектабельною), прогресування печінкової недостатності як наслідок холангіту — у 33 (28,7 %). У 8 (7 %) хворих діагностували супутні захворювання на стадії декомпенсації, 25 (21,7 %) відмовилися від хірургічного лікування на користь консервативної терапії. Висновки. Запропонований алгоритм доопераційної підготовки хворих на рак підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, до радикального оперативного втручання — гастропанкреатодуоденальної резекції — дає змогу ефективно проводити підготовку в групі хворих із підвищеним ризиком розвитку ускладнень Доп.точки доступа: Колеснік, О. О. Чорна, Н. С.