Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Черняга-Ройко У. П., Акер А. В., Тумак І. М., Жарінов О. Й. Заглавие : Профіль серцево–судинного ризику та показники структурно–функціонального стану міокарда в госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 54-62 (Шифр УУ11/2017/2) MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Аннотация: Мета роботи – порівняти в умовах реальної клінічної практики особливості профілю серцево-судинного ризику, клінічні характеристики, показники структурно-функціонального стану міокарда та узагальнити дані щодо ведення госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) та його поєднанням з фібриляцією передсердь (ФП). Проаналізовано дані 126 госпіталізованих пацієнтів з ТП, у тому числі 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Ізольоване ТП виявлено у 58 (46,0 %) пацієнтів, у решти 68 (54,0 %) пацієнтів ТП поєднувалося з ФП. Порівнювали антропометричні показники, інформацію про чинники ризику, супутні хвороби, лабораторні та ехокардіографічні параметри хворих з ізольованим ТП (n=58) та з ТП у поєднанні з документованою ФП (n=68). Пацієнти з ізольованим ТП були старшими (69,5 (60–75) проти 60,5 (50,5–72,5) року; Р=0,003); у них була більшою частка чоловіків (46 (79,3 %) проти 40 (58,8 %); Р=0,02). Значущих відмінностей за частотою виявлення поширених супутніх хвороб та чинників серцево-судинного ризику не спостерігали, окрім більшої частки пацієнтів з хронічними хворобами легень у групі ізольованого ТП. Значущих відмінностей між групами за шкалою CHA2DS2-VASc не виявлено (2,97 (1,48–4,5) проти 2,62 (1,31–4,3) бала; Р=0,26). У групі пацієнтів з ТП та ФП більшою була тривалість аритмії (84 (10–192) проти 10 (1–48) тиж; Р=0,006). При вперше зареєстрованому пароксизмі ТП статистично значуще рідше спостерігали супутню ФП (17 (29,3 %) проти 10 (14,7 %) випадків; Р=0,05). Пацієнти з ізольованим ТП рідше отримували варфарин, ніж хворі з ТП та ФП (15 (25,9 %) проти 31 (45,6 %) осіб; Р=0,02), незважаючи на подібну частку пацієнтів з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень у порівнюваних групах. Отже, в 54 % послідовно госпіталізованих хворих з ТП спостерігали його поєднання з ФП. Отримані результати продемонстрували труднощі контролю ритму в пацієнтів з ТП, значну поширеність супутніх захворювань, високий ризик тромбоемболічних ускладнень, невідповідність призначення пацієнтам з ізольованим ТП антитромботичної терапії чинним рекомендаціям, а також нечасте виконання інтервенційних втручань Доп.точки доступа: Черняга-Ройко, У. П. Акер, А. В. Тумак, І. М. Жарінов, О. Й.