Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Mokrii V. Y., Ziablytsev S. V. Заглавие : Polymorphism Pro[[d]]12[[/d]]Ala of the peroxisome proliferator-activated receptors gamma gene effect on lipid peroxidation and antioxidant defense in patients with type 2 diabetes Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Том 62, N 6. - С. С. 43-49 (Шифр ФУ6/2016/62/6) MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE КАТАЛАЗА -- CATALASE АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛ -- ALPHA-TOCOPHEROL ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ -- REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION Аннотация: Досліджували ефект поліморфізму rs1801282 гена PPARG на формування окисного стресу у хворих на цукровий діабет 2-го типу залежно від тривалості захворювання: до 5 років, 5-10 років та понад 10 років. Активність перекисного окиснення ліпідів оцінювали за концентрацією у крові дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА), а стан антиоксидантної системи — за активністю супероксиддисмутази, каталази та вмістом ?-токоферолу. Молекулярно-генетичне дослідження було проведене методом полімеразно-ланцюгової реакції в реальному часі. Під час тривалості хвороби 5-10 років виявлено збільшення вмісту ДК та МДА у хворих з поліморфізмом Рrо[[d]]12[[/d]]Аlа на 34,9 і 34,7% відповідно порівняно з носіями Рrо[[d]]12[[/d]]Рrо (Р=0,01). Наявність поліморфізму Рrо[[d]]12[[/d]]Рrо зумовлювало зниження активності каталази в перебіг захворювання 5-10 років на 75% (Р=0,001), а у тих, хто хворіє більше ніж 10 років в 2,04 раза (Р=0,01), що статистично не відрізняється від контрольного рівня (F=1,19; Р=0,600), тоді як у разі Рrо[[d]]12[[/d]]Аlа, ці показники були у двічі вищими. Отже, нами виявлено, що варіант Рrо[[d]]12[[/d]]Аlа поліморфізму rs1801282 гена PPARG призводить до максимального розвитку окисного стресу у хворих на цукровий діабет 2-го типу з тривалістю захворювання 5-10 років, а наявність Рrо[[d]]12[[/d]]Рrо зумовлює недостатність активності ферментативної каталазної ланки антиоксидантної системи у пацієнтів, що хворіють понад 5 років. Доп.точки доступа: Ziablytsev, S. V.