Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Романенко К. К., Долуда Я. А., Карпинський М. Ю., Прозоровський Д. В. Заглавие : Особливості опороспроможності хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки та кісток гомілки (статографічні дослідження) Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 35-44 (Шифр ОУ4/2017/2) Примечания : Бібліогр.: с. 44 MeSH-главная: БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES ПЕРЕЛОМЫ, НЕПРАВИЛЬНО СРОСШИЕСЯ -- FRACTURES, MALUNITED КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION МЕХАНИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MECHANICAL PROCESSES БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA Аннотация: Важливою складовою результату лікування пацієнтів із післятравматичними деформаціями є відновлення опороспроможності ушкодженої кінцівки. Мета: вивчити особливості опороспроможності хворих із післятравматичними позасуглобовими деформаціями стегнової кістки (СК) і кісток гомілки за даними статографії. Методи: проаналізовано результати стандартних статографічних обстежень під час двохопорного стояння із переважною опорою на кожну з кінцівок 38 хворих, серед яких у 20 виявлено порушення кісткового зрощення і деформація великогомілкової кістки (ВГК), у 18 — СК. Термін існування деформації — від 3 до 15 міс. Результати: у пацієнтів із деформаціями ВГК у фронтальній площині загальний центр мас (ЗЦМ) зміщений у бік неушкодженої кінцівки, а СК — травмованої. У сагітальній площині в пацієнтів із деформаціями ВГК відзначено помітне хитання тіла у фронтальній площині, СК — у сагітальній. У разі одноопорного стояння пацієнти з деформацією ВГК більше спиралися на неушкоджену кінцівку і зміщення ЗЦМ склало для обох кінцівок близько 30 мм (р 0,05). У випадках деформації СК різниця між зміщенням склала майже 2 рази (р 0,05). Виявлена значуща відмінність (p 0 ,05) між величинами розбіжності ЗЦМ і коефіцієнтами асиметрії розкиду в разі одноопорного стояння у хворих із деформаціями ВГК і СК. Зменшення навантаження на уражену кінцівку вдвічі спостерігали у всіх обстежених. За допомогою аналізу статографічного дослідження створено систему оцінювання первинного стану хворого і моніторингу процесу його реабілітації після хірургічного втручання. Висновки: аналіз статографічного дослідження пацієнтів із позасуглобовими деформаціями СК або ВГК, виконаного до реконструктивного втручання і в динаміці після нього, дає змогу об’єктивізувати зміни опороспроможності ушкодженої кінцівки і досягти позитивного результату лікування Доп.точки доступа: Романенко, К. К. Долуда, Я. А. Карпинський, М. Ю. Прозоровський, Д. В.