Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Вирва О. Є., Головіна Я. О., Малик Р. В., Данищук З. М. , Нікольченко О. А. Заглавие : Експериментально-гістологічне дослідження репаративного остеогенезу за умов різних методів фіксації алотрансплантата під час алокомпозитного ендопротезування довгих кісток Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 70-77 (Шифр ОУ4/2017/2) Примечания : Бібліогр.: с. 76-77 MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Аннотация: Вивчення регенерації кістки в разі застосування алокомпозитного ендопротезування є важливим напрямком досліджень в ортопедії. Мета: дослідити регенераційні процеси в разі використання алокомпозитного ендопротезування для заміщення післярезекційних сегментарних дефектів стегнової кістки щурів із різними способами фіксації. Методи: розроблені й удосконалені моделі різних варіантів фіксації алотрансплантата до кістки реципієнта, запропонована модель безцементної фіксації ендопротеза з керамічним покриттям на ніжці з використанням алотрансплантата. Експеримент проведено на 45 лабораторних білих щурах-самцях (вік 5 міс., маса тіла 350–400 г), яких розділили на три групи по 15 у кожній: I — поперечна остеотомія стегнової кістки з імплантацією алокомпозитного ендопротеза; II — поперечна остеотомія стегнової кістки з імплантацією алокомпозитного ендопротеза й автопластика зони з’єднання алотрансплантата і кістки; III — ступінчаста остеотомія з імплантацією алокомпозитного ендопротеза. Тварин виводили з експерименту через 3, 6 і 9 міс., проводили гістологічне дослідження. Результати: після виконання поперечної остеотомії стегнової кістки (I і II групи) та заміщення післярезекційних дефектів проксимального відділу алокомпозитними ендопротезами виявлено перебудову алотрансплантатів на всіх термінах дослідження. Ознак запалення не встановлено в жодному випадку. У разі збільшення площі контакту алотрансплантата з кісткою реципієнта (ступінчаста остеотомія, III група) процеси перебудови і васкуляризації алотрансплантата були більш вираженими. Ознаки активної перебудови автотрансплантатів спостерігали з третього місяця експерименту. Кісткове зрощення автотрансплантата з кісткою реципієнта встановлено через 9 міс. після операції. По периметру ніжки ендопротеза новоутворена кісткова тканина щільно контактувала з керамічним покриттям ендопротеза Доп.точки доступа: Вирва, О. Є. Головіна, Я. О. Малик, Р. В. Данищук, З. М. Нікольченко, О. А.