Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Антоненко К. В., Ілаяш Т. І., Вакуленко Л. О., Коваленко Н. В., Сирота Н. В., Шоптенко Т. В. Заглавие : Особливості міастенії, поєднаної з іншими автоімунними захворюваннями Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2017. - N 1. - С. 59-64 (Шифр УУ43/2017/1) MeSH-главная: МИАСТЕНИЯ ГРЭВИС -- MYASTHENIA GRAVIS АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY Аннотация: Обстежено 42 пацієнтів з міастенією. Проведено клінічне обстеження, проби з навантаженням, фармакологічна проба з прозерином, електроміографія, спіральна комп’ютерна томографія органів середостіння, виявлення антитіл до ацетилхолінових рецепторів, ультразвукове дослідження та дослідження гормональної функції щитоподібної залози, огляд ревматолога для заперечення захворювань сполучної тканини. Поєднання міастенії з іншими автоімунними захворюваннями виявили у 9 (21,4%) пацієнтів. У них переважала патологія щитоподібної залози — дифузний токсичний зоб (n = 4), автоімунний тиреоїдит (n = 2). Ревматоїдний артрит діагностовано у 2 хворих. У однієї пацієнтки міастенія поєднувалася як з патологією щитоподібної залози, так і з ревматоїдним артритом. У 33 хворих на міастенію не виявлено іншої автоімунної патології. При порівнянні груп пацієнтів з міастенією та міастенією, поєднаною з іншими автоімунними захворюваннями, виявили, що хворі з поєднанням автоімунних захворювань були молодшими за віком на момент появи перших ознак міастенії (відповідно (34,7 ± 3,4) та (46,1 ± 5,8) року, р ‹ 0,05). В обох групах переважали генералізована форма міастенії та слабкість м’язів середнього ступеня тяжкості. У результаті проведеного лікування (антихолінестеразні препарати, глюкокортикоїди, тимектомія, плазмаферез) збільшилася кількість пацієнтів з легкими виявами захворювання, хоча статистично значущих відмінностей між групами не виявлено. Пацієнти з міастенією, поєднаною з іншою автоімунною патологією, були молодшими за віком на момент появи перших ознак міастенії. Хворі на міастенію залежно від наявності супутнього автоімунного захворювання не відрізнялися за тяжкістю клінічних виявів та наслідками захворювання. В усіх пацієнтів з міастенією, поєднаною із автоімунними захворюваннями щитоподібної залози, у патологічний процес залучалися окорухові м’язи. Доп.точки доступа: Антоненко, К. В. Ілаяш, Т. І. Вакуленко, Л. О. Коваленко, Н. В. Сирота, Н. В. Шоптенко, Т. В.