Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Мельник А. В., Заічко Н. В. Заглавие : Гендерні особливості впливу гіпергомоцистеїнемії на метаболізм сірковмісних амінокислот та гідроген сульфіду в печінці Параллельн. заглавия :Gender characteristics of hyperhomocysteinemia effect on metabolism of sulfur-containing amino acids and hydrogen sulfide in liver Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2017. - Том 19, N 1. - С. 95-101 (Шифр МУ92/2017/19/1) MeSH-главная: ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE ЦИСТЕИН -- CYSTEINE СУЛЬФИДЫ -- SULFIDES ПЕЧЕНЬ -- LIVER ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES Аннотация: Порушення обміну сірковмісних амінокислот є визнаними метаболічними факторами ризику кардіоваскулярної патології. Однак залишається нез’ясованим питання стосовно їх причетності до формування стать-специфічної патології серцево-судинної системи. Мета дослідження – вивчити вплив тривалої тіолактонової гіпергомоцистеїнемії на вміст сірковмісних метаболітів у крові та активність ензимів обміну гомоцистеїну, цистеїну і гідроген сульфіду в печінці щурів обох статей. Методи дослідження. Досліди проведено на 40 білих лабораторних щурах обох статей масою 220–280 г. Модель тривалої гіпергомоцистеїнемії створювали шляхом введення тіолактону D, L-гомоцистеїну інтрагастрально в дозі 100 мг/кг маси на 1 % розчині крохмалю 1 раз на добу протягом 28 діб. У роботі визначали вміст гомоцистеїну, цистеїну та гідроген сульфіду в сироватці крові, а також активність ензимів цистатіонін-γ-ліази, цистатіонін-β-синтази, цистеїнамінотрансферази, метіонінаденозилтрансферази, цистеїндіоксигенази та γ-глутамілцистеїнлігази в печінці. Результати й обговорення. Гіпергомоцистеїнемія ініціювала стать-специфічні зміни вмісту сірковмісних метаболітів у сироватці крові щурів: зростання вмісту гомоцистеїну й цистеїну та зниження рівня гідроген сульфіду становили, відповідно, 111; 59,2 та 59,4 % в самців, 82,4; 38,0 і 47,5 % у самок (р0,05) порівняно з контролем. За умов гіпергомоцистеїнемії в самців відмічали більш виразне зниження в печінці активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну (на 20,5–24,8 % у самців, на 13,4–15,4 % у самок, р0,05), ензимів деградації цистеїну в окисному та кон’югаційному шляхах (на 21,1–22,0 % у самців, на 13,4–15,3 % у самок, р0,05) та H2S-продукуючих ензимів (на 20,6–25,9 % у самців, на 13,5–17,5 % у самок, р0,05) порівняно з контролем. Висновки. Показано, що тривале введення тіолактону гомоцистеїну супроводжується зростанням вмісту гомоцистеїну, цистеїну та зменшенням рівня гідроген сульфіду в крові особин обох статей, однак більш істотні зміни відмічають у самців. Поряд із цим реєструють стать-специфічні зміни метаболізму сірковмісних сполук у печінці: в самців відзначають достовірно більше зниження активності ензимів реметилування і транссульфування гомоцистеїну, ензимів деградації цистеїну та синтезу гідроген сульфіду в печінці порівняно із самками щурів Доп.точки доступа: Заічко, Н. В.