Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Возианов С. А., Шамраев С. Н., Стусь В. Н., Краснов В. Н., Васильев В. Д. Заглавие : Радикальная цистэктомия: сравнительная оценка периоперационных показателей у пациентов с осложненным и неосложненным послеоперационным периодом Место публикации : Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 100-104 (Шифр ЗУ16/2017/2) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS ЦИСТЭКТОМИЯ -- CYSTECTOMY ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Аннотация: Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей показників загальноклінічного і спеціальних методів обстеження хворих у прогнозуванні ускладнень при радикальному лікуванні раку сечового міхура. Матеріали та методи. В основу даного дослідження покладено ретроспективні дані лікування 126 пацієнтів, які перенесли відкриту радикальну цистектомію (РЦЕ). При цьому у кожного третього пацієнта констатували ускладнений післяопераційний період. Для виявлення предикторів розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень усі пацієнти були розподілені відповідно до класифікації Clavien-Dindo на дві групи. У І групу увійшли 82 (65,08%) хворих з неускладненим післяопераційним періодом, у ІІ – 44 (34,92%) пацієнта з ускладненнями різного ступеня тяжкості, що потребували вживання додаткових інструментальних або оперативних методів. Проаналізовані діагностичні можливості показників загальноклінічного і спеціальних методів обстеження хворих, доступних для кількісного обліку, у прогнозуванні сприятливих і несприятливих наслідків і періопераційних ускладнень РЦЕ. Результати. Після проведення порівняльного статистичного аналізу 33 об’єктивних кількісних показників, що характеризують анамнез захворювання і об’єктивний статус пацієнтів, не було виявлено статистично достовірних відмінностей. Вік пацієнтів у І групі у середньому становив 60,8±12,8 року, у ІІ – 58,2±9,5 року (р0,05). Така незначна різниця показників свідчить про те, що літній вік 70 років у сукупності з системними захворюваннями обмежують можливості і обсяг хірургічного втручання, у зв’язку з чим основну частину вибірки становлять пацієнти віком 55–60 років. Середній термін від проведення біопсії і діагностування м’язово-інвазивного раку сечового міхура (МІРСМ) до виконання РЦЕ становив 53,0±42,7 дня у групі з неускладненим післяопераційним періодом (І група) і 146,9±94,4 дня у групі пацієнтів з ускладненнями (ІІ група). Даний показник у ІІ групі пацієнтів перевищує терміни, рекомендовані EAU, де вони обмежені до 90 днів з моменту діагностування МІРСМ, і перевищує ліміт в 1,6 разу. Заключення. Відсутність статистично достовірних відмінностей між усіма показниками в обох групах свідчить про необхідність застосування інших методів прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень, наприклад, за допомогою математичного моделюванняЦель исследования: оценка диагностических возможностей показателей общеклинического и специальных методов обследования больных в прогнозировании осложнений при радикальном лечении рака мочевого пузыря. Материалы и методы. В основу данного исследования положены ретроспективные данные лечения 126 пациентов, перенесших открытую радикальную цистэктомию (РЦЭ). Приэтом у каждого третьего пациента отмечали осложненный послеоперационный период. Для выявления предикторов развития интра- и послеоперационных осложнений все пациенты были разделены в соответствии с классификацией Clavien-Dindo на две группы Доп.точки доступа: Возианов, С. А. Шамраев, С. Н. Стусь, В. Н. Краснов, В. Н. Васильев, В. Д.