Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Талько М. О. Заглавие : Застосування лімфотропної протимікробної терапії у лікуванні гострих лімфаденітів у дітей Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 2. - С. 36-43 (Шифр НУ45/2017/7/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Мета дослідження – вивчити ефективність застосування лімфотропної протимікробної терапії гострих лімфаденітів у дітей. Матеріали та методи. Для вирішення поставленої задачі на базі хірургічного відділення №2 ДМКЛ№1 було відібрано 60 пацієнтів віком від 3 років з гострими ЛА інфекційної етіології різної локалізації. За методом терапії останніх розділено на дві групи по 30 чол.: в першій (порівняльна) застосовувався лімфотропний, а в другій (контрольна)—внутрішьовенний шляхи введення препарату. В кожній із них виділено по дві підгрупи в залежності від стадії запального процесу: ексудативно-інфільтраційних змін та абсцедування. Розподіл пацієнтів в даних групах згідно віку, локалізації процесу був однаковий. Регіонарне лімфотропне введення антибіотика здійснювалося підшкірно на глибину 1,5-2см. у проміжок між І-шим і ІІ-гим пальцями руки, ноги або ділянку сосковидного відростку, по загальновідомій методиці із використанням 0,25% новокаїну. Лімфотропно застосовували гентаміцин із розрахунку 1мг/кг/добу з інтервалом 24 год. в перші дві доби, надалі через добу, внутрішьовенно - гентаміцин у дозі 2 мг/кг/добу із 8 год. проміжком. Місцеве лікування при серозному лімфаденіті здійснювалося шляхом накладання повязок із 25% розчином димексиду та УВЧ терапією, при абсцедуванні – оперативне втручання. Для оцінки результатів використовували динаміку температурної реакції, лабораторних показників (рівень лейкоцитів та лейкоцитарна формула; ШОЕ), УЗ картини та локальні прояви. Критерієм відміни протимікробної терапії були нормалізація температури тіла, позитивна динаміка локальних та УЗ проявів, нормалізація лабораторних показників. Результати дослідження. При проведенні даного дослідження отримано слідуючі показники. На момент госпіталізації порушення загального стану відмічалося у 53% дітей переважно молодшого віку із ЛА шийно-щелепно-лицевої ділянки. Підвищення температури тіла відмічалося у 86.6% (52), однак гектичних значень вона досягала лише у 13,3% (8). При гнійних ЛА після оперативного втручання її нормалізація протягом першої доби в групі порівняння відмічалася у 61,1% дітей (11), та до кінця другої доби - у 94,4% (17), на відміну від контрольної, в якій тільки на третю добу у 88,8% (16) пацієнтів даний показник був у межах норми. При серозних ЛА на фоні лімфотропної терапії на третю добу нормальна температурна реакція відмічалася у 83,3% (10), в контрольній же групі становила у 66,7% (8). На момент госпіталізації лабораторні дані в обох групах вказували на наявність запального процесу: лейкоцитоз із сувом лейкоцитарної формули вліво у 80% (48), зростання ШОЕ у 60% (36). При застосуванні лімфотропної антибактеріальної терапії (порівняльна група) відмічалася прискорена нормалізація лабораторних показників: вже на третю добу вміст лейкоцитів та лейкоцитарна формула були в межах вікової норми у 93,3% пацієнтів, на відміну від контрольної групи, де даний результат спостерігався лише на пяту добу. Рівень ШОЕ був помірно підвищеним в обох групах та характеризувався більш сповільненими темпами відновлення. Протікання ранньового процесу та загоєння післяопераційної рани в обох групах відбувалося симультанно, на відміну від гострих серозних ЛА, де в групі порівняння спостерігалися прискорені темпи нормалізації, насамперед, зменшення ЛВ та локальної болючості. Середня кількькість ін’єкцій при лімфотропному введенні АБ склала 4, а при внутрішньовенному шляху – 15. Середній ліжко день у групі порівняння при гострих гнійних ЛА склав 7,0, а при серозних – 8,3, тоді як у контрольній – 9,5 відповідно. Висновки. 1. Застосування лімфотропної терапії при гострих лімфаденітах у дітей є патогенетично обгрунтованим. 2. При застосуванні антибактеріальної ЛТ у лікуванні бактеріальних лімфаденітів, як в стадії серозного запалення так і абсцедування, відмічалися прискорені нормалізація температурної реакції організму, лабораторних показників та локальних проявів. 3. Використання ЛТ у двох дітей на початковій стадії деструкції ЛВ (за даними УЗД) дозволило уникнути нагноєння та досягти одужання консервативним шляхом. 4. Застосування лімфотропного регіонарного введення АБ при даній патології дає можливості вводити препарат 1раз кожні 24-48 год. і скоротити, таким чином, як загальну дозу препарату в 2-3рази, так і кількість ін’єкцій. Це істотно не тільки з економічних позицій, а й з огляду на зниження алергізації і токсичного впливу антибіотикотерапії.