Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Пюрик Я. В. Заглавие : Оптимізація регенерації кісткової тканини у пацієнтів після цистектомії Параллельн. заглавия :Optimization of bone regeneration in patients after cystectomy Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2017. - N 4. - С. 22-28 (Шифр КУ44/2017/4) MeSH-главная: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION КОСТНЫЙ МОЗГ -- BONE MARROW МЕТАЛЛОКЕРАМИЧЕСКИЕ СПЛАВЫ -- METAL CERAMIC ALLOYS ЗУБОВРАЧЕБНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL MATERIALS ДЮРАПАТИТ -- DURAPATITE Аннотация: За останні десятиліття простежується витіснення кісткових трансплантатів новими різноманітними імплантаційними матеріалами, зокрема на основі синтетичних фосфатів кальцію. Разом з тим, чисті гідроксиапатити і трикальцій фосфати не мають остеоіндукційних властивостей. Ці обставини зумовили пошук нових композитних синтетичних і комбінованих матеріалів на основі біфазних керамік із використанням різних біоматеріалів, що зв’язують компоненти, біоактивних речовин, фармакологічних препаратів. Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із одонтогенними кістами, поєднавши аутологічний кістковий мозок та штучні замінники кістки, створюючи суміш, яка заміщуючи кісткові дефекти, буде оптимізувати репаративні процеси. Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих віком 18–55 років, яких прооперували з причини радикулярної кісти щелеп. Пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Оцінку результатів клінічного дослідження здійснювали за даними загальноклінічних, біохімічних (вільний оксипролін, білковозв’язувальний оксипролін, аспартат-, аланінамінотрансфераза), рентгенологічних, ехоостеометричних методів обстеження пацієнтів. Клінічні, рентгенологічні та ехоостеометричні дослідження проводили перед хірургічним втручанням і через 1; 3; 6; 9 і 12 місяців після операційного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх трьох групах хворих післяопераційний період перебігав із незначними ускладненнями. Найменший відсоток запальних ускладнень був у хворих третьої групи, що можна пояснити протизапальним ефектом створеного композитного матеріалу. Результати ехоостеометричних методів (ЕОМ) у хворих третьої групи вказують на те, що при виповненні післяопераційних кісткових порожнин щелеп аутологічним кістковим мозком із композитом «Стимул-Осс» відбуваються активні остеорепаративні процеси з перебудовою і мінералізацією кісткового регенерату, оскільки швидкість проходження ультразвуку по кістці є тим вищою, чим менша її пористість і більша концентрація солей кальцію, фосфату та інших мінеральних компонентів. Висновки. Поєднання штучного гідроксиапатиту «Стимул-Осс» з аутологічним кістковим мозком дозволяє отримати позитивний клінічний результат за рахунок посилення остеокондуктивних та остеоіндукційних властивостей новоствореного комбінованого трансплантата. Використання такого матеріалу не впливає на ферментаційну активність амінотрансферази сироватки крові, що свідчить про відсутність негативного впливу на організм пацієнта