Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Черній Т. В., Андронова М. О., Черній В. І., Андронова І. А. Заглавие : Нейрофізіологічні предиктори відношень "кровотік - метаболізм" за умов хронічної ішемії мозку Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2017. - N 6. - С. 51-62 (Шифр МУ64/2017/6) Примечания : Бібліогр.: с. 60 MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL Аннотация: Основним напрямком боротьби з тяжкими медичними та соціальними наслідками цереброваскулярної патології є рання доклінічна діагностика і запобігання подальшому прогресуванню судинних дизгемій. Для характеристики поточного функціонального стану пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) різного генезу, прогнозування результату захворювання та успішності відновлення адекватним і продуктивним уявляється включення в дослідження комплексу аналізу біоелектричної активності головного мозку та мозкового кровотоку. Мета. Підвищення ефективності діагностики хронічної ішемії мозку за рахунок удосконалення ранньої діагностики та моніторингу ефективності підібраного лікування у державних службовців на амбулаторно-поліклінічному етапі. Матеріали та методи. Проведено клініко-неврологічне обстеження за фрагментом наукового дослідження «Гіпертонічна та негіпертонічна (атеросклеротична) дисциркуляторна енцефалопатія у державних службовців — патогенетичні механізми виникнення, інтегральні діагностичні критерії, індивідуалізована корекція медикаментозної терапії». Обстежені 63 особи віком від 40 до 68 років. Пацієнтів було розподілено на три групи, статистично порівнянні за основним захворюванням — ДЕ 2-го ступеня, статтю та віком. Першу групу становили пацієнти з ДЕ без супутньої гіпертензії — 20 осіб, другу — 28 осіб із гіпертонічною ДЕ (ГДЕ), третю — 15 хворих на ДЕ та перенесеним інсультом в анамнезі (ДЕ + Інс). Серед обстежених пацієнтів — 21 чоловік і 42 жінки. Діагноз був підтверджений даними загальноклінічного, клініко-неврологічного, лабораторного, інструментального та нейропсихологічного дослідження (за шкалами MMSЕ, DASS-21). Контрольна група здорових добровольців — 20 осіб. Реєстрацію біопотенціалів мозку проводили за допомогою комп’ютерного електроенцефалографа серії Tredex Expert. Вивчалися показники абсолютної спектральної потужності (АСП, мкВ/√Гц) та відносної спектральної потужності (ВСП, %) за вищезгаданими частотними діапазонами. Обчислювався й оцінювався показник міжпівкульової асиметрії — Ʃ [(L–R)/L]. Оцінка кількісних показників електроенцефалографії (ЕЕГ) здійснювалась за допомогою інтегрального кількісного аналізу, внутрішньо- та міжпівкульової когерентності досліджуваних частотних діапазонів. Проводилась ультразвукова допплерографія мозкових судин голови та шиї (VS — максимальна систолічна швидкість кровотоку (см/с), VD — кінцева діастолічна швидкість кровотоку (см/с), RI — індекс циркуляторного опору Пурсело (в.о.), ISD — систоло-діастолічний показник Стюарта (в.о.). Досліджувався мозковий кровотік у загальній сонній, внутрішній сонній, середній мозковій, хребтовій і базилярній артеріях. За результатами досліджень була сформована база даних. Первинна підготовка таблиць та проміжних розрахунків проводилась на персональних електронних обчислювальних машинах із використанням програмного пакета Microsoft Excel. Математична обробка виконувалась з використанням стандартних статистичних пакетів Statistica 6.0. Результати. При дослідженні трьох груп хворих на ДЕ різного генезу встановлено підвищення АСП усіх досліджуваних діапазонів, але різного ступеня вираженості. В усіх досліджуваних групах вірогідно знижувалася ВСП альфа1- і альфаS-діапазону. Максимальне зниження рівня ВСП альфа-ритму білатерально відзначено у фронтальних, центральних і потиличних відділах. Встановлено підвищення ВСП бета-частотного ритму за рахунок активації β1-хвильового діапазону по всьому мозку й активації або тенденції до активації β2-ритму по всіх відведеннях. Для 1-ї групи був характерний значний рівень дезорганізації ЕЕГ-патерну за рахунок мінімального порівняно з іншими групами дослідження рівня АСП α-, α1- і β1-діапазону при максимальних значеннях ВСП δ- і β2-діапазону, максимально високі рівні 1-го і 2-го інтегральних коефіцієнтів, що відображало превалювання впливів структури ретикулярної формації верхньостовбурового рівня неспецифічної регуляції і функціонально пов’язаних із ними структур лівої півкулі на формування цілісної біоелектричної картини мозку. Всі зазначені вище особливості ЕЕГ поєднувалися у хворих 1-ї групи з максимальним порівняно з іншими групами дослідження зниженням показників швидкості кровотоку в інтракраніальних магістральних судинах каротидного басейну зліва. У хворих 2-ї групи дослідження зафіксовано менш виражений, ніж у хворих 1-ї групи, рівень дезорганізації ЕЕГ-патерну з максимальним рівнем α- і α1-активності на тлі мінімальної активації в δ- і β2-діапазоні ЕЕГ, що слід розцінювати як прояви високого рівня напруженості в системах неспецифічної регуляції центральної нервової системи таламічного рівня при помірній недостатності верхньостовбурового рівня неспецифічної регуляції. Все це поєднувалося у пацієнтів 2-ї групи з максимально високими порівняно з іншими групами показниками систолічної та діастолічної швидкості кровотоку в басейні лівої ВСА, що свідчило про відсутність значущої гіпоперфузії, енергетичної та мітохондріальної недостатності. Ступінь порушення кровотоку за рахунок циркуляторних або пружно-еластичних змін у магістральних судинах каротидного басейну у пацієнтів 1-ї групи прямо корелює з характером функціонування верхньостовбурових структур неспецифічної регуляції і тісно пов’язаних із ними структур лівої гемісфери мозку, а у хворих 2-ї групи — з функціональним станом діенцефальних і таламічних систем і тісно пов’язаних із ними структур правої гемісфери мозку, що свідчить про більш тісний функціональний зв’язок діенцефальних структур з правою, а стовбурових — із лівою гемісферою мозку. Висновки. Проведений кореляційний аналіз свідчить про аналогічні зміни в системі відношень «кровотік — метаболізм» у хворих на ГДЕ і ДЕ. Зміна мозкового кровотоку є компенсаторною реакцією для збереження адекватного мозкового метаболізму на певній стадії розвитку ДЕ (2-й ступінь). Дані зміни мозкового кровотоку супроводжуються компенсаторними змінами в системі «кровотік — метаболізм»: іритація альфа- і бета1-активності та пригнічення дельта-активності. Зниження швидкості мозкового кровотоку та судинного опору супроводжується активацією повільно-хвильової активності через неадекватність мозкового кровообігу Доп.точки доступа: Черній, Т. В. Андронова, М. О. Черній, В. І. Андронова, І. А.