Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Хоменко В. І. Заглавие : Роль HLA-типування в трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин : Роль людських лейкоцитарних антигенів-типування в трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин Место публикации : Клітинна та органна трансплантологія. - 2017. - Том 5, N 2. - С. 154-158 (Шифр КУ53/2017/5/2) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ГИСТОСОВМЕСТИМОСТИ ТЕСТИРОВАНИЕ -- HISTOCOMPATIBILITY TESTING РЕЦИПИЕНТЫ -- TRANSPLANT RECIPIENTS НЕРОДСТВЕННЫЕ ДОНОРЫ -- UNRELATED DONORS КРОВЕТВОРНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- HEMATOPOIETIC STEM CELL TRANSPLANTATION ГЕНЕТИЧЕСКОЙ КОМПЛЕМЕНТАЦИИ ТЕСТ -- GENETIC COMPLEMENTATION TEST Аннотация: Система людських лейкоцитарних антигенів (HLA) та їх типування використовуються для зіставлення потенційного донорa з реципієнтом при трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК). HLA-відповідність між донором і реципієнтом відіграє ключову роль при алогенній ТГСК. Невідповідність генів HLA може привести до відторгнення трансплантату, реакції трансплантату проти хазяїна та зниження виживаності у пацієнтів, які отримали трансплантат як від родинних, так і неродинних донорів. Негативний вплив HLA на результат залежить від загальної кількості невідповідних алелей/локусів та рівня невідповідності (антигенний чи алельний рівень). Таким чином, остаточний вибір сумісної пари донор-реципієнт має ґрунтуватись на молекулярно-генетичних методах HLA-типування високої роздільної здатності. Серологічні та молекулярно-генетичні методи HLA-типування низької роздільної здатності, які дешевші ніж HLA-типування високої роздільної здатності, доцільно застосовувати для скринінгових досліджень донорів. ТГСК від повністю сумісного донора, підібраного методами HLA-типування високої роздільної здатності, дає кращі результати ніж від частково сумісного. За певних клінічних обставин частково сумісний донор може бути таким же ефективним, як і повністю сумісний. Відбір такого донора, враховуючи контраверсійність даних з різних літературних джерел, має ґрунтуватись на власних дослідженнях і досвіді. Створення і розвиток української бази даних донорів ГСК з притаманним для корінного населення HLA-гаплотипом зробить пошук сумісної пари донор-реципієнт більш ефективним і економічно вигідним