Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Дем’ян Ю. Ю., Гук Ю. М., Лябах А. П., Зима А. М., Кінча-Поліщук Т. А., Чеверда А. І. Заглавие : Застосування підтаранного артроерезу в лікуванні гнучкої плоско-вальгусної деформації стопи в дітей із гіпермобільністю суглобів Место публикации : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2017. - Том 18, N 6. - С. 81-87 (Шифр ТУ3/2017/18/6) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES ПОДТАРАННЫЙ СУСТАВ -- SUBTALAR JOINT Аннотация: Гнучка плоска стопа є одним із найчастіших скелетних порушень у дітей та підлітків. Провідними хірургами при корекції плоско-вальгусної деформації стоп застосовується методика підтаранного артроерезу, проте відсутні повідомлення про використання даної методики в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 8 пацієнтів (16 стоп) із гнучкою плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі дисплазії сполучної тканини віком від 6 до 14 років (чоловічої статі — 7 осіб, жіночої — 1). Діагностика дисплазії сполучної тканини виконувалася за допомогою критерію Брайтона, ступінь гіпермобільності суглобів визначався за шкалою Бейтона. На передньо-задній рентгенограмі визначали таранно-п’ятковий кут, на боковій — таранно-п’ятковий кут, кут інклінації п’яткової кістки та тало-метатарзальний кут до та після хірургічного лікування. Оцінку результатів хірургічного лікування проводили за шкалою AOFAS (Американська асоціація хірургів стопи та гомілково-ступневого суглоба) для заднього відділу стопи. Виконаний статистичний аналіз. Результати. Усі пацієнти скаржилися на болі в стопах після навантаження. Дисплазія сполучної тканини у всіх пацієнтів діагностована та підтверджена великими та малими критеріями Брайтона. Гіпермобільність суглобів діагностована за бальною шкалою Бейтона: у 1 пацієнта констатовано 8 балів, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свідчить про наявність тяжкого ступеня гіпермобільності суглобів. На підставі аналізу рентгенометричних показників стопи до та після проведеного хірургічного лікування, а саме виконання артроерезу стоп встановлено статистично вірогідне покращання показників тало-метатарзального кута (р 1,01 E–10), показника п’яткової інклінації (р 3,39 E–11) та таранно-п’яткового кута (р 4,05893E–11) після проведеного хірургічного лікування. Відмінний результат за шкалою AOFAS був відмічений у 2 пацієнтів (25 %), добрий — у 6 (75 %). Висновки. Підтаранний артроерез при лікуванні гнучкої симптоматичної плоско-вальгусної деформації стоп у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини дозволяє проводити ефективну її корекцію, досягати стійкого ефекту стосовно больового синдрому та покращувати функцію ходьби Доп.точки доступа: Дем’ян, Ю. Ю. Гук, Ю. М. Лябах, А. П. Зима, А. М. Кінча-Поліщук, Т. А. Чеверда, А. І.