Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Радченко В. О., Попсуйшапка К. О., Тесленко С. О. Заглавие : Сучасний погляд на лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта (огляд літератури). Частина I Место публикации : Травма. - Донецк: ИД Заславский, 2017. - Том 18, N 6. - С. 152-161 (Шифр ТУ3/2017/18/6) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА ПЕРЕЛОМЫ -- SPINAL FRACTURES Аннотация: Хірургічне лікування ушкоджень хребта формувалося згідно з еволюційним розвитком хірургії взагалі. Так, впровадження в хірургічну практику загального знеболювання та використання антибіотиків сприяли розвитку хірургії хребта, насамперед хірургії ушкоджень. Подальший розвиток технологій у медицині постійно удосконалює хірургічні втручання, скорочує їх термін, зменшує крововтрату і травмування м’яких тканин. Метою роботи було узагальнення історичних та сучасних поглядів на діагностику, класифікації та лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта. Сучасний погляд на діагностику, класифікації та прогнозування перебігу вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта враховує насамперед морфологію та механогенез ушкодження. Терміни надання хірургічної допомоги залежать від загального стану хворого та неврологічного статусу. Також дуже важливо враховувати дані анамнезу хвороби, а саме — чи збереглись рухи в кінцівках безпосередньо після травми. На наш погляд, це є дуже важливою ознакою подальшого перебігу захворювання. Серед великої кількості класифікацій у своїй роботі ми орієнтувалися на класифікацію F. Magerl, а при виборі тактики хірургічного втручання використовували класифікацію F. Denis у модифікації T. McCormack [13, 14]. Існуюча хірургічна класифікація є достатньо досконалою, але вона не враховує наявність неврологічної симптоматики, а лише можливість кіфотичної деформації без урахування можливості ротаційних переміщень. Отримання нових знань у галузі біомеханіки та морфології вибухових переломів хребта дозволить удосконалити діагностику та класифікацію ушкоджень. Відсутність єдиної думки щодо використання різноманітних методів фіксації спонукає нас проводити власні дослідження в цьому напрямку Доп.точки доступа: Попсуйшапка, К. О. Тесленко, С. О.