Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Бектемірова P. M., Хіміч С. Д., Кондратюк В. М., Крижановська А. В., Фомін О. О. Заглавие : Оцінка ефективності лікування експериментальної гнійної рани м’яких тканин з використанням полімерного антимікробного композиту у вигляді депо-форми декаметоксину Параллельн. заглавия :The estimation of the treatment effectiveness of the experimental soft tissues septic wound with the application of polymer antimicrobial compound in the depo-form of decametoxinum Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 2. - С. 318-323 (Шифр ВУ80/2018/22/2) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. Предметные рубрики: Декаметоксин-- анал MeSH-главная: МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE АММОНИЯ ХЛОРИД -- AMMONIUM CHLORIDE Аннотация: Лікування гнійних ран мʼяких тканин на сьогоднішній день вимагає комплексного підходу. Формування резистентності мікроорганізмів до антибіотиків змушує фахівців все частіше звертатися до використання різних форм антисептиків. За принципом місцевого цементного антибіотика, що використовується в травматології та ортопедії, був розроблений полімерний антимікробний композит, до складу якого входить декаметоксин. Попередні дослідження in vitro довели етапність виділення даного препарату. Мета нашого дослідження полягає у експериментальному вивченні лікувальної ефективності нової полімерної композитної лікарської форми декаметоксину у порівнянні з іншими методами лікування гнійно-некротичних процесів мʼяких тканин. На лабораторних тваринах нами була проведена оцінка ефективності різних методів лікування гнійних ран мʼяких тканин, збудниками яких були S.aureus i P.aeruginosa, у різних групах, включно із застосуванням нової лікарської форми антисептика. Три групи гнійних ран велися за принципом монотерапії: водним розчином декаметоксину, депо-формою декаметоксину і внутрішньомʼязевим введенням етіотропного антибіотика — амікацину. У четвертій групі лікування проводилось комплексно — депо-форму декаметоксину застосовували із системним введенням амікацину. Пʼята група була контрольною. Візуальна оцінка, бактеріологічні дослідження проводили відповідно фазам ранового процесу. Макроскопічна оцінка стану ран показала кращий лікувальний ефект в групах із застосуванням депо-форм антисептику, особливо у першу фазу процесу. Також було виявлено, що в групах із застосуванням різних форм декаметоксину ефективність деконтамінації ран практично однакова. Але слід зауважити, що перевʼязки ран із застосуванням депо-форми здійснювали один раз на три-чотири доби, у порівнянні з перев´язками ран в групі водного розчину декаметоксину, які здійснювали щоденно. Санаційний ефект був більш виражений щодо синьогнійної палички, у порівнянні із стафілококом. У групі комплексної терапії були отримані найкращі результати. Вдалося досягти повного бактерицидного ефекту стосовно всіх видів мікробних популяцій, що дозволяє судити про ймовірне потенціювання антисептиком дії антибіотика Доп.точки доступа: Бектемірова, P. M. Хіміч, С. Д. Кондратюк, В. М. Крижановська, А. В. Фомін, О. О.