Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Клименко В. М., Сиволап Д. В. Заглавие : Предиктори подовження терміну стаціонарного перебування хворих на холецистолітіаз після лапароскопічних оперативних втручань на жовчному міхурі Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2018. - Т. 15, N 1. - С. 95-100 (Шифр ПУ40/2018/15/1) MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD Аннотация: Мета роботи – визначити предиктори, що асоціюються з подовженням терміну стаціонарного перебування понад 48 годин хворих на холецистолітіаз після лапароскопічних оперативних втручань на жовчному міхурі (лапароскопічної холецистектомії та холецистолітотомії). Матеріали та методи. В одноцентрове відкрите проспективне дослідження залучили 136 хворих на холецистолітіаз. Середній вік становив 48,9 ± 12,6 року (від 22 до 78 років), 79,41 % – жінки. Лапароскопічні холецистектомії виконали 103 хворим, із них 53 – чотирипортову (4-port laparoscopic cholecystectomy – 4PLC) і 50 – однопортову (single-incision laparoscopic cholecystectomy – SILC). Лапароскопічну холецистолітотомію (Laparoscopic Cholecystolithotomy – LCLT) виконали 33 хворим. Групи пацієнтів зіставні за віком. Оцінювали вихідні показники лабораторних загальноклінічних, біохімічних аналізів крові, ультразвукового сканування гепатобіліарної системи, тривалість оперативного втручання та терміни перебування у стаціонарі. Предиктори визначали за допомогою бінарної логістичної регресії. Результати. Середня тривалість лапароскопічної холецистолітотомії становила 61,06 ± 13,27 хвилини, що було вірогідно більше тривалості лапароскопічної чотирипортової холецистектомії (42,83 ± 16,97 хвилини, р = 0,001) та однопортової холецистектомії (36,60 ± 14,37 хвилини, р = 0,001). Середня тривалість SILC (36,60 ± 14,37 хвилини) була достовірно меншою за середню тривалість 4PLC (42,83 ± 16,97 хвилини), (р = 0,039). Середній час перебування у стаціонарі після операцій (4PLC, SILC і LCLT) не перевищував 4,2 доби, а найкоротший термін післяопераційного госпітального перебування – у хворих групи LCLT, хоча різниця не досягла межі статистичної вірогідності. Більшість показників, у тому числі антропометричних (вага, зріст, індекс маси тіла, вік, стать), не мала вірогідного впливу на термін перебування хворих у стаціонарі після операції. Перевищення до операції вихідного рівня фібриногену в сироватці крові понад 2,2 г/л у хворих на холецистолітіаз збільшує ризик затримки у стаціонарі понад 48 годин після втручання у 20 разів (95 % ДІ 2,97–136,61; р = 0,002). Зменшення в передопераційному періоді рівня гемоглобіну 135 г/л асо¬ціювалося зі зростанням у 2,48 раза (95 % ДІ 1,16–5,29) відношення шансів подовження терміну перебування хворих у стаціонарі понад 72 години, а відсутність підвищення температури тіла в першу добу після операції на жовчному міхурі зменшувала відношення шансів затримки у стаціонарі на 66 % (ВШ Доп.точки доступа: Сиволап, Д. В.