Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Амосова К. М., Василенко О. В., Лазарева К. П., Шишкін Н. В., Сиченко Ю. О., Горда І. І., Саблін А. В., Мельніченко Н. В., Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Чєрняєва К. І., Бурлаченко І. І. Заглавие : Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е у спокої і при фізичному навантаженні Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 64-74 (Шифр УУ11/2018/4) MeSH-главная: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT СЕРДЦА ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- HEART FUNCTION TESTS Аннотация: Мета роботи – порівняти й оцінити структурно-функціональні зміни серця і зміни показників пульсової хвилі у зіставленні з клінічним профілем і функціональним станом пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ), збереженою фракцією викиду (ФВ), клінічними симптомами й ознаками серцевої недостатності (СН), залежно від величини Е/е' у спокої та після проби з дозованим фізичним навантаженням (ДФН). У проспективне дослідження залучено 103 хворих віком у середньому (65,4±10,8) року, з клінічними ознаками СН, ФВ ЛШ ≥ 50 % та діастолічною дисфункцією ЛШ, котрим проведено ехокардіографію з тканинною допплерографією, пробу з ДФН, апланаційну тонометрію, визначення рівня NT-proBNP імуноферментним методом. За показником Е/е' хворих розподілили на три групи: з Е/е' 13 у спокої (група І), з Е/е' 13 після тесту з ДФН (група ІІ), з Е/е' 13 після тесту з ДФН (група ІІІ). До групи І розподілили 64 (62,1 %) пацієнтів, до групи ІІ – 24 (23,3 %), до групи ІІІ – 15 (14,5 %). Хворі були зіставні за віком, співвідношенням статей, частотою інфаркту міокарда в анамнезі та середнім рівнем систолічного артеріального тиску (всі Р0,05). У пацієнтів групи І, порівняно хворими груп ІІ і ІІІ, частіше визначали фібриляцію передсердь, хронічну хворобу нирок і анемію (усі Р0,01). Частота цукрового діабету 2-го типу та ожиріння у групі ІІ була більшою, ніж у групі ІІІ (відповідно Р0,05 та Р0,01). Тяжкість клінічних ознак СН за критеріями NYHA була найбільшою у пацієнтів групи І, меншою – групи ІІ і найменшою – ІІІ (усі Р0,01). Середні величини дистанції шестихвилинної ходьби в пацієнтів груп І, ІІ і ІІІ становили відповідно (340,9±66,9) м; (488,3±67,0) м і (519,3±55,2) м (Р0,01 між групами І і ІІ, І і ІІІ, за відсутності відмінностей між групами ІІ і ІІІ). Пацієнти групи ІІ порівняно з такими групи ІІІ мали гіршу толерантність до фізичного навантаження за даними проби з ДФН за часом навантаження (Р0,01) і потужністю (Р0,02), більший індекс об’єму лівого передсердя (Р0,05), індекс маси міокарда ЛШ (Р0,05) та рівень NT-proBNP. Хворі з Е/е' 13 у спокої відрізняються від пацієнтів з підвищенням Е/е' тільки при пробі з ДФН зменшенням толерантності до фізичного навантаження, більшою частотою коморбідних станів. У хворих з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією ЛШ, ФВ ЛШ 50 % та симптомами СН незмінений Е/е' як у спокої, так і при фізичному навантаженні асоціювався з рівнем NT-proBNP 125 пг/мл у 60 %, попри зниження діастолічного розслаблення у 73 % таких хворих та дилатацію лівого передсердя у 93 % Доп.точки доступа: Амосова, К. М. Василенко, О. В. Лазарева, К. П. Шишкін, Н. В. Сиченко, Ю. О. Горда, І. І. Саблін, А. В. Мельніченко, Н. В. Руденко, Ю. В. Безродний, А. Б. Чєрняєва, К. І. Бурлаченко, І. І.