Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Пічкур Л. Д., Вербовська С. А., Васлович В. В., Акінола С. Т., Дерябіна О. Г., Похоленко Я. О., Топорова О. К., Шувалова Н. С., Кордюм В. А. Заглавие : Вплив ксеногенної трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин та інтерлейкіну-10 на перебіг експериментального алергійного енцефаломієліту Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2018. - N 1. - С. 56-63 (Шифр УУ43/2018/1) MeSH-главная: ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТ -- ENCEPHALOMYELITIS КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HETEROLOGOUS СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПУПОВИНЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORD BLOOD STEM CELL TRANSPLANTATION СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL КРЫСЫ -- RATS Аннотация: Мета — оцінити вплив трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) пуповини людини та введення рекомбінантного інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) людини на перебіг експериментального алергійного енцефаломієліту в щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 50 білих щурах-самицях з масою тіла 210?-?230 г, віком 2-?3 міс. Рецидивний перебіг ЕАЕ отримували шляхом введення у подушечки задніх лапок ад’юванта Фрейнда. Тварин розподілили на чотири групи з різною схемою лікування МСК та ІЛ-10. Ступінь тяжкості клінічного стану оцінювали в балах. Результати. У тварин всіх експериментальних груп виявлено середню тяжкість стану (1,50-?2,07 бала) на піку захворюваності (18-та?—?22-га доба) і хронічний ремітивний перебіг захворювання. У групі порівняння (без лікування) пік клінічних виявів спостерігали на 22-гу добу. Після трансплантації ксеногенних МСК на 17-ту добу від індукції ЕАЕ (група 2) стан тварин погіршувався статистично незначущо. Пік клінічних виявів ЕАЕ спостерігали на 20-ту добу, потім відбувався поступовий регрес клініки ЕАЕ з повним клінічним одужанням на 32-гу добу. Після внутрішньовенного введення IЛ-10 (група 3) зафіксували незначне погіршення стану щурів, але після субокципітального введення IЛ-10 на 17-ту добу від початку експерименту протягом декількох днів тяжкість стану зменшувалася, і повне клінічне одужання наставало на 31-шу - 32-гу добу. Перебіг ЕАЕ до піку клінічних виявів у групі 4 (двохетапне лікування ІЛ-10 та МСК) був подібним до такого у групі 3, але після 17-ї доби, коли тваринам групи 4 субокципітально було введено ІЛ-10 та МСК, тяжкість перебігу ЕАЕ значно збільшилася у перші 2 доби. Одужання тварин у групі 4 відбувалося швидше, але статистично незначуще порівняно з групами 2 та 3. Висновки. Застосування протизапального IЛ-10 і МСК у різних комбінаціях сприяє повному клінічному одужанню тварин до 32-ї доби експерименту. Порівняння поліноміальних регресій засвідчує більшу ефективність застосування на 10-ту добу внутрішньовенно IЛ-10, а на 17-ту добу — МСК та IЛ-10. Доп.точки доступа: Пічкур, Л. Д. Вербовська, С. А. Васлович, В. В. Акінола, С. Т. Дерябіна, О. Г. Похоленко, Я. О. Топорова, О. К. Шувалова, Н. С. Кордюм, В. А. |