Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Дехтяр Ю. М., Костєв Ф. І., Яцина О. І. , Савчук Р. В., Залива К. А. Заглавие : Особливості уродинаміки нижніх сечових шляхів у хворих за ідіопатичного гіперактивного сечового міхура Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 1. - С. 71-73 (Шифр КУ5/2018/85/1) Примечания : Бібліогр.: с. 73 MeSH-главная: МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ СВЕРХАКТИВНЫЙ -- URINARY BLADDER, OVERACTIVE УРОДИНАМИКА -- URODYNAMICS ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, UROLOGICAL Аннотация: Визначено стан уродинаміки нижніх сечових шляхів і біоелектричної активності м'язової системи тазового дна у жінок, які страждають на нетримання сечі під час статевого акту. Обстежено 53 жінки, які були розділені на групи спостереження: 1-шу групу склали 29 жінок із скаргами на виділення сечі під час пенетрації, 2-гу групу - 18 жінок із скаргами на виділення сечі під час оргазму й 3-тю групу - 6 жінок, що мали скарги на нетримання сечі в обох випадках. Встановлено, що у 40 % хворих, за результатами комплексного уродинамічного дослідження, будь-яких патологічних відхилень у функціональному стані нижніх сечових шляхів або взаємодії функціонування сечового міхура і уретри виявити не вдавалося. Однак за умов пред'явлення провокаційних проб встановлено, що провідними механізмами виділення сечі у процесі пенетрації у 72 % випадків є порушення захисних антистресових механізмів трансмісії абдомінального тиску. Серед жінок, що виділяють сечу під час оргазму, в 39 % випадків були визначені ознаки гіперактивності детрузора. Крім того, оргазм, як складний психоемоційний процес, у деяких хворих може призводити до активації центру сечовипускання, що забезпечує різкий перехід нижніх сечових шляхів із фази накопичення сечі на спорожнення.Определено состояние уродинамики нижних мочевых путей и биоэлектрической активности мышечной системы тазового дна у женщин, страдающих недержанием мочи во время полового акта. Обследованы 53 женщины, которые были разделены на группы наблюдения: 1-ю группу составили 29 женщин с жалобами на выделение мочи во время пенетрации, 2-ю группу - 18 женщин с жалобами на выделение мочи во время оргазма и 3-ю группу - 6 женщин, которые выделяли мочу в обоих случаях. Установлено, что у 40 % больных, по результатам комплексного уродинамического исследования, каких-либо патологических отклонений в функциональном состоянии нижних мочевых путей или взаимодействия функционирования мочевого пузыря и уретры обнаружить не удавалось. Однако при предъявлении провокационных проб установлено, что ведущими механизмами выделения мочи при пенетрации в 72 % случаев является нарушение защитных антистрессовых механизмов трансмиссии абдоминального давления. Среди женщин, выделяющих мочу во время оргазма, в 39 % случаев были определены признаки гиперактивности детрузора. Кроме того, оргазм, как сложный психоэмоциональный процесс, у некоторых больных может способствовать к активации центра мочеиспускания, который обеспечивает резкий переход нижних мочевых путей из фазы накопления мочи на опорожнение.Гіперактивність сечового міхура (ГАСМ) - тяжкий розлад сечовипускання, що виявляють майже у 17 % населення віком старше 40 років, з них 56 % - жінок, 44 % - чоловіків. Мета роботи - визначення частоти і клінічного значення окремих уродинамічних симптомів, що виявляють за результатами комплексного обстеження хворих за ідіопатичної ГАСМ (ІГАСМ). Комбіноване уродинамічне дослідження проведене у 137 хворих за ІГАСМ (105 жінок, 32 чоловіків). Імперативний характер сечовипускання у хворих за ІГАСМ зумовлює зменшення максимальної цистометричної місткості - у 75,9 % хворих, зниження порогу чутливості сечового міхура (СМ) у 70,8 %, гіперактивності м'яза - випорожнювача СМ (МВСМ) у 35,8 %, комплаєнтності - у 43,1 %, нестабільності сечівника - у 24,8 %. Висновки: зменшення здатності СМ до накопичення й утримання сечі за нормального або низького внутрішньоміхурового тиску та часте поєднання нестабільності СМ з ознаками обструкції сечовипускання є основними особливостями порушення уродинаміки нижніх сечових шляхів (НСШ) у хворих за ІГАСМ Доп.точки доступа: Дехтяр, Ю. М. Костєв, Ф. І. Яцина, О. І. Савчук, Р. В. Залива, К. А.