Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Букач О. П. Заглавие : Динаміка гострофазових показників у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з абдомінальним ожирінням, цукровим діабетом типу 2 та артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму гена T-786C eNOS під впливом лікування Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 1. - С. 34-39 (Шифр МУ65/2018/14/1) Примечания : Бібліогр.: с. 37-38 MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE РЕВМАТОИДНЫЙ ФАКТОР -- RHEUMATOID FACTOR C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN АНТИСТРЕПТОЛИЗИН -- ANTISTREPTOLYSIN ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Розробка сучасних підходів до фармакотерапії ревматоїдного артриту (РА) у поєднанні з абдомінальним ожирінням (АО), цукровим діабетом типу 2 (ЦД 2) та артеріальною гіпертензією (АГ) залишається актуальною на сьогодні. Мета. Дослідження динаміки гострофазових показників під впливом лікування хворих на РА у поєднанні з АО, ЦД 2 та АГ залежно від поліморфізму гена Т-786С ендотеліальної NO-синтази (eNOS). Матеріали та методи. Етап скринінгу пройшли 60 хворих на РА та 20 практично здорових осіб. Поліморфізм гена eNOS (rs2070744) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції, а при оцінюванні ефективності лікування брали до уваги наявність коморбідної патології. Результати. Під впливом лікування вміст гострофазових показників запалення знизився: рівень С-реактивного білка у носіїв несприятливого СС-генотипу — на 30,74 % (р = 0,002), ТТ-генотипу — на 44,16 % та ТС-генотипу — на 32,21 % (р 0,001). Вміст ревматоїдного фактора зменшився у носіїв ТТ-генотипу на — 49,66 % (р  0,001), ТС-генотипу — на 26,46 % (р 0,001) та СС-генотипу — на 29,75 % (р 0,001). Рівень антитіл до циклічного цитрулінового пептиду знижувався лише серед носіїв ТТ-генотипу на 10,79 % (р 0,05). Вміст антистрептолізину-О вірогідно зменшився у носіїв Т-алелі на 14,07 і 21,44 %, без статистично значущої переваги у носіїв СС-генотипу (р 0,05). Рівні серомукоїду та сіалового тесту знизились у носіїв СС-генотипу на 19,52 % (р 0,05) і 24,56 % (р 0,05), у носіїв ТТ-генотипу — на 13,84 % (р 0,05) і 18,71 % (р 0,05) та ТС-генотипу — на 18,49 % (р 0,05) і 22,89 % (р 0,001) відповідно. Висновки. Після проведеного лікування зниження вмісту гострофазових показників запалення у носіїв ТТ-генотипу було найбільш суттєвим