Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Амосова К. М., Василенко О. В. , Руденко Ю. В., Безродний А. Б., Мостбауер Г. В., Черняєва К. І., Лазарєва К. П., Прудкий І. В., Бурлаченко І. І., Сиченко Ю. О. , Саблін А. В., Мельніченко Н. В. Заглавие : Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 4. - С. 74-79 (Шифр СУ21/2018/4) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ Аннотация: Мета дослідження: визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. У проспективне дослідження були послідовно залучені 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами та ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ ≥50% і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40–49%. Хворим проводили визначення рівня N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест при визначенні показника Е/е’ у межах 9–13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворі були розподілені на три групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP 125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP ≥125 пг/мл) – 28, до групи 3 – 30 пацієнтів. Результати. За результатами тесту з ДФН 72,7% пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС порівняно з 39,2% у групі 2 і 10% у групі 3 (р0,05 і р0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (р0,05 і р0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 В т) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (р0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (р0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r Доп.точки доступа: Амосова, К. М. Василенко, О. В. Руденко, Ю. В. Безродний, А. Б. Мостбауер, Г. В. Черняєва, К. І. Лазарєва, К. П. Прудкий, І. В. Бурлаченко, І. І. Сиченко, Ю. О. Саблін, А. В. Мельніченко, Н. В.