Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Шебеко С. К., Шаламай А. С., Ляпунова О. О. Заглавие : Експериментальне дослідження місцевоподразнювальної дії N-ацетилглюкозаміну та кверцетину при внутрішньом’язовому введенні Место публикации : Клініч. фармація. - Х., 2018. - Том 22, № 4. - С. 46-51 (Шифр КУ4/2018/22/4) MeSH-главная: ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR Аннотация: Актуальною проблемою сучасної медико-фармацевтичної галузі є недостатня кількість ефективних та безпечних засобів політропної дії для лікування ішемічних та запально-деструктивних захворювань різних органів. Науковий інтерес у цьому плані викликають фармацевтичні комбінації на основі похідних глюкозаміну та кверцетину у лікарських формах для парентерального застосування. Мета дослідження - експериментальне вивчення місцевоподразнювальної дії N-ацетилглюкозаміну, кверцетину та їх комбінації при внутрішньом'язовому введенні. Дослідження проведено із застосуванням 40 інтактних щурів. Для оцінки місцевоподразнювальної дії дослідних препаратів проведено гістоморфологічне вивчення стану м'язової тканини щурів у місці введення за допомогою стандартних методів світлової мікроскопії. В ході дослідження було показано, що після 10-ти денного внутрішньом'язового введення розчину N-ацетилглюкозаміну та його комбінації з кверцетином у м'язовій тканині щурів не спостерігалось суттєвих змін, які б свідчили про місцевоподразнювальну дію даних препаратів. В той же час розчин кверцетину чинив помірний місцевоподразнювальний вплив, який мав виражений зворотний характер. Одержані результати свідчать про високий рівень безпеки та широкі можливості застосування у клінічній практиці дослідних засобів при внутрішньом'язовому шляху введення. Висновки: за умов внутрішньом'язового введення N-ацетилглюкозамін, кверцетин та їх комбінація не чинять значимого місцевоподразнювального впливу, що обумовлює доцільність впровадження даних препаратів у ін’єкційних лікарських формах Доп.точки доступа: Шаламай, А. С. Ляпунова, О. О.