Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Литвиненко Н. А., Фещенко Ю. І., Гамазина К. О., Павлова О. В., Погребна М. В., Сенько Ю. О., Щербакова Л. В., Чоботар О. П. Заглавие : Перші результати впровадження бедаквіліну для хворих на мультирезистентний туберкульоз в Україні: рекомендації для практичних лікарів Место публикации : Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2018. - № 4. - С. 19-26 (Шифр ТУ7/2018/4) Предметные рубрики: Бедаквилин MeSH-главная: ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT Аннотация: Мета роботи - впровадити підходи щодо правильного використання нових і перепрофільованих препаратів під час лікування мультирезистентного туберкульозу. Впровадження бедаквіліну відбувалося в межах пілотного проекту Challenge TB ("Виклик туберкульозу"), що реалізує в Україні організація PATH спільно з KNCV (Королівська голландська спілка контролю за туберкульозом) та за підтримки US AID, на клінічній базі відділу хіміорезистентного туберкульозу ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМНУ". Впроваджували бедаквілін за умов обов'язкового застосування сучасних методик ранньої діагностики розширеної резистентності мікобактерій туберкульозу та сучасних принципів лікування хіміорезистентного туберкульозу. Описано характеристику 144 хворих на хіміорезистентний туберкульоз, яким призначали бедаквілін від червня 2017 р. до вересня 2018 p., за анамнестичними та клініко-лабораторними показниками; процес лікування хворих, що передбачав використання сучасного алгоритму покрокового призначення антимікобактеріальних препаратів, котрий повинен був включати не менше чотирьох ефективних із них та мінімум 2 - із бактерицидною дією. Вилікувано або продовжували лікування із позитивним ефектом та прогнозом 134 (93,1 %) хворих. Померло 4 (2,8 %) хворих: у 1 хворого був некурабельний туберкульозний процес від початку лікування, в одного - синдром відновлення імунної системи та у одного - тяжка супутня патологія, один помер на амбулаторному етапі не від туберкульозу. Перервали лікування 5 (3,5 %) хворих: 3 - через низьку прихильність, 2 - з причини декомпенсації супутніх захворювань, що унеможливило подальше застосування хіміотерапії; діагноз туберкульозу знято у 1 (0,7 %) хворого. Висновки: перед початком лікування хворих із застосуванням нових препаратів потрібно оцінити прогноз щодо вилікування за критеріями: збереження резервів антимікобактеріальної терапії; сформованої прихильності хворих до лікування. Додатково до цього лікування новими препаратами можна розпочинати лише за умов: достатнього запасу усіх антимікобактеріальних препаратів, передусім перепрофільованих (лінезоліду, клофазиміну, карбапенемів), для можливості курсового призначення; наявності вірогідних лабораторних даних, одержаних із лабораторій, що успішно проходять регулярний контроль якості досліджень; доступ до повноцінного моніторингу безпечності лікування на будь-якому етапі надання медичної допомоги; залучення різних моделей надання медичної допомоги залежно від потреб та побажання хворих (пріоритетний - відео-ДОТ); психологічної підтримки для усіх хворих Доп.точки доступа: Литвиненко, Н. А. Фещенко, Ю. І. Гамазина, К. О. Павлова, О. В. Погребна, М. В. Сенько, Ю. О. Щербакова, Л. В. Чоботар, О. П.