Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Гуменюк Б. М., Попов В. В. Заглавие : Кровозбереження в хірургічному лікуванні мітральної хвороби серця Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 27-30 (Шифр КУ5/2018/85/9) Примечания : Бібліогр.: с. 30 MeSH-главная: СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS Аннотация: Мета. Дослідження сучасних можливостей безкровної техніки хірургічного лікування мітральних вад серця (МВС) в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. Обстежено 727 пацієнтів з МВС. Всіх пацієнтів розподілили на дві групи: основну та порівняльну. Основну групу склали 637 пацієнтів, у яких застосовували різні варіанти кровозбереження без переливання препаратів крові, без використання селсейвера, гемоконцентруючих колонок та ультрафільтрації крові; порівняльну - 90 пацієнтів, яким переливали препарати крові. Описано методику забезпечення анестезії та перфузійних заходів під час заміни мітрального клапана, а також особливості управління інфузійною терапією під час операції в умовах ШК. Результати. У пацієнтів основної групи частота післяопераційних інфекційних ускладнень становила 1,2%, порівняльної - 9,9%, середня тривалість перебування на штучній вентиляції легенів - (6,7 ± 2,3) та (12,3 ± 8,4) год відповідно, середня тривалість перебування в реанімаційному відділенні - (58,4 ± 12,4) та (116,3 ± 45,2) год відповідно (р 0,05). Об’єм інтраопераційної крововтрати в основній групі був значно меншим, ніж у порівняльній: (261,2 ± 33,8) та (533,1 ± 131,6) мл відповідно (р 0,05). На всіх етапах операції та в післяопераційному періоді рівень гемоглобіну залишався в межах компенсації, що відповідало безпечному рівню кисневої ємкості крові. Висновки. Впровадження інтраопераційних варіантів резервування аутокрові без використання препаратів донорської крові, селсейвера та гемоконцентруючих колонок не супроводжувалось зниженням доставки і споживання кисню та розвитком лактат-ацидозу. Удосконалена методика анестезіологічного забезпечення полягала в проведенні інфузійно-трансфузійної терапії (стимуляція діурезу, контроль водного балансу, поєднання гострої нормоволемічної гемодилюції (ГНГ) із ШК і зниження гемодилюції за рахунок ретроградного заповнення оксигенатора аутокров’ю); використанні методів ексфузії аутокрові і їх комбінацій, зміні тактики інфузійної гемостатичної терапії; контролі центрального венозного тиску (ЦВТ) і підтримці середнього артеріального тиску (АТср) за різних методів ексфузії аутокрові. Впровадження описаної методики забезпечило добрий клінічний ефект без трансфузійних ускладнень на госпітальному етапі Доп.точки доступа: Попов, В. В. |