Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Журба О. О., Руденко А. В. Заглавие : Предиктори інтраопераційних ускладнень та конверсії на штучний кровообіг під час ізольованого коронарного шунтування у хворих на ІХС Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 7. - С. 48-54 (Шифр МУ66/2018/7) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Аннотация: Пряма реваскуляризація міокарда є найбільш ефективним, а іноді єдиним методом лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). На сьогодні існують основні технології коронарного шунтування (КШ) — в умовах штучного кровообігу з кардіоплегією та виконання операції на працюючому серці. КШ на працюючому серці має певні переваги, але нерідко під час операції виникають ситуації, які потребують екстреного переходу на штучний кровообіг (ШК). Екстрений перехід на ШК значно впливає на безпосередні результати оперативного втручання, тому оптимальним є доопераційне визначення пацієнтів, у яких існує високий ризик необхідності конверсії. Метою дослідження була оптимізація визначення показань до застосування допоміжного ШК шляхом визначення предикторів інтраопераційних ускладнень та конверсії на ШК при КШ на працюючому серці у хворих на ІХС. Матеріали та методи. Виконано ретроспективний аналіз історій хвороби 4068 пацієнтів, які були оперовані у відділенні хірургічного лікування ІХС у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Всі пацієнти перенесли ізольоване аортокоронарне та/або мамарно-коронарне шунтування, у тому числі 82 (2,0%) пацієнти з екстреною конверсією на ШК під час КШ та 110 (2,7 %) пацієнтів, яким КШ виконувалось в умовах запланованого допоміжного ШК без застосування кардіоплегії. Результати. Установлено, що у хворих, яким застосовано ШК під час КШ на працюючому серці, спостерігається вірогідне збільшення летальності протягом 30 днів та частоти післяопераційних ускладнень (серцева, дихальна, ниркова недостатність та інфекційні ускладнення), особливо у випадках екстреного переходу. За результатами аналізу вихідних клініко-анамнестичних даних (супутня патологія, особливості основної та супутньої кардіальної патології, терміновість операції й особливості ураження коронарних артерій) були виявлені предиктори інтраопераційних ускладнень, у тому числі тих, що вимагають екстреного переходу на ШК, та запропонована комплексна система оцінки ризику інтраопераційних ускладнень. Висновки. Застосування запропонованого методу прогнозування дозволяє визначити пацієнтів, яким доцільно виконувати КШ в умовах допоміжного ШК Доп.точки доступа: Руденко, А. В.