Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Яцюк С. О., Палій І. Г., Заїка С. В., Ткачук І. В. Заглавие : Проблемні питання діагностики, лікування та контролю ерадикації інфекції Helicobacter pylori на етапі надання первинної медико¬санітарної допомоги (за результатами опитування лікарів первинної ланки) Параллельн. заглавия :Issues of concern in the diagnosis, treatment and eradication control for the Helicobacter pylori infection at the stage of primary healthcare (based on the results of questioning of primary care physicians) Место публикации : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 1. - С. 23-36 (Шифр СУ10/2019/1) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI БАКТЕРИЙ ВЫВЕДЕНИЕ ИЗ ОРГАНИЗМА -- BACTERIAL SHEDDING ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY Аннотация: Мета — за результатами опитування лікарів первинної ланки вивчити стан їх обізнаності щодо діагностики, вибору схем лікування та методів контролю ерадикації Helicobacter pylori у хворих із патологією органів шлунково-кишкового трактуМатеріали та методи. Проведено опитування у вигляді анкетування 359 лікарів первинної ланки із центрів первинної медико-санітарної допомоги та сімейних амбулаторій у 5 областях. У Вінницькій області опитано 113 лікарів, у Хмельницькій — 85, у Житомирській — 80, у Черкаській — 38, у Чернігівській — 43. Анкета містила запитання щодо методів діагностики H. pylori, схем ерадикації H. pylori та контролю ефективності проведеного лікування, які лікарі використовують у клінічній практиціРезультати. Із 359 опитаних 337 (93,9 %) мають сучасне уявлення про етіологічну роль H. pylori, 22 (6,1 %) сумніваються у значенні H. pylori в розвитку патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Із опитаних 192 (53,5 %) лікарі віддають перевагу неінвазивній діагностиці інфікування H. pylori (визначення антитіл IgG до H. pylori, дихальний уреазний тест, визначення антигену H. pylori в калі), 147 (40,9 %) — використовують переважно інвазивні методи діагностики H. pylori (верхня ендоскопія з бактеріоскопічним дослідженням біоптату та верхня ендоскопія з отриманням біоптату для швидкого уреазного тесту). При виборі інгібітора протонної помпи в схемі ерадикації H. pylori 137 (38,2 %) лікарів первинної ланки віддають перевагу пантопразолу, 109 (30,4 %) — омепразолу, 79 (22 %) — рабепразолу, 25 (6,9 %) — езомепразолу, ще 9 (2,5 %) зазначили, що немає різниці в ефективності ерадикації H. pylori між інгібіторами протонної помпи. Схеми ерадикації H. pylori І лінії, які відповідають вимогам міжнародних та національних консенсусів, призначають 73,2 % лікарів первинної ланки. Для контролю ерадикації H. pylori 125 (34,8 %) лікарів віддають перевагу визначенню антитіл IgG до H. pylori, 66 (18,4 %) — верхній ендоскопії з бактеріоскопічним дослідженням біоптату, 18 (5,0 %) — верхній ендоскопії з отриманням біоптату для швидкого уреазного тесту, 82 (22,8 %) — дихальному уреазному тесту, 57 (15,9 %) — визначенню антигену H. pylori в каліВисновки. Лікарі первинної ланки центральних та північних областей України для діагностики H. pylori недостатньо часто використовують неінвазивні методи виявлення H. pylori. При призначенні антигелікобактерного лікування І лінії лікарі призначають науково обґрунтовані схеми лікування. Виявлено тенденцію щодо недотримання рекомендацій консенсусу Маастрихт V із загальної тривалості ерадикаційної терапії. Для контролю ефективності ерадикації H. pylori лікарі первинної ланки недостатньо використовують сучасні неінвазивні методики Доп.точки доступа: Яцюк, С. О. Палій, І. Г. Заїка, С. В. Ткачук, І. В.